Тимошенко Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Тимошенко
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Іванович Тимошенко
Народження 15 серпня 1969(1969-08-15)
  Ростов-на-Дону, СРСР
Смерть 10 вересня 2010(2010-09-10) (41 рік)
  Ростов-на-Дону, Росія
Зріст 178 см
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
1985—1986 СРСР «Ростсільмаш» 9 (0)
1986—1988 СРСР «Динамо» (Москва) 34 (1)
1989 СРСР «Динамо» (Мінськ) 15 (2)
1990 СРСР «Спартак» (Москва) 4 (0)
1990—1991 Швейцарія «Малле» ? (1)
1991 СРСР «Динамо» (Москва) 4 (0)
1992 Росія «Ростсільмаш» 9 (2)
1995 Росія «Ростсільмаш» 6 (0)
1995—1996 Росія «Волгодонськ» 40 (13)
1997—1998 Росія «Волгар-Газпром» 57 (8)
Національна збірна
  СРСР СРСР (U-16) ? (?)
  СРСР СРСР (U-18) ? (?)
1989 СРСР СРСР (U-20) 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрій Іванович Тимошенко (рос. Андрей Иванович Тимошенко, 15 серпня 1969, Ростов-на-Дону — 10 вересня 2010, Ростов-на-Дону) — радянський і російський футболіст, півзахисник і нападник. Майстер спорту СРСР[1]. Після завершення кар'єри гравця працював суддею.

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрій Тимошенко народився в родині футболіста і футбольного арбітра Івана Тимошенка[2]. Він почав свою кар'єру в клубі «Ростсільмаш» в 1985 році і провів за клуб 9 ігор. У наступному році Андрій перейшов у московське «Динамо». Там футболіст відіграв 3 сезони, провівши за клуб 51 матч і забив 1 гол. Він брав участь у складі команди в розіграші Кубка УЄФА, де зіграв 3 рази.

У 1989 році Тимошенко перейшов в мінське «Динамо», де провів 1 сезон, дійшовши разом з командою до фіналу Кубка федерації футболу СРСР. На наступний рік він перейшов у московський «Спартак», але не зміг закріпитися в складі, провівши за «основу» лише 4 гри. У сезоні 1990/91 Тимошенко грав за швейцарський клуб «Малле», після чого повернувся в московське «Динамо», але закріпитися в основному складі не зумів.

У 1992 році Тимошенко повернувся у «Ростсільмаш», за який провів 9 ігор і забив 2 голи.

У 1993 році тимчасово припинив виступи у великому футболі, зайнявся бізнесом. Влітку того ж року став учасником кримінальної хроніки — у вуличній бійці отримав поранення в груди[3].

У 1995 році він втретє повернувся в «Ростсільмаш», звідки перейшов в «Волгодонськ». Там форвард провів 2 сезони.

У січні 1997 року Тимошенко пройшов перегляд у клубі «Динамо-Газовик»[4][5], але клуб не зміг надати гравцеві потрібних умов[6]. Після чого, гравець перейшов в «Волгар-Газпром», за який зіграв 60 матчів і забив 8 голів.

У січні 1999 року Тимошенко покинув «Волгарь-Газпром»[7]. Він шукав собі команду[8], але не знайшов і вирішив завершити кар'єру.

По завершенні кар'єри Тимошенко судив матчі першості Ростовської області. У 2000 році захотів стати професійним футбольним арбітром[9]. Він обслуговував матчі дублюючих складів[10][11]. У 2006 році був призначений судити матч 1/128 Кубка Росії, але був відсторонений інспектором зустрічі через те, що був п'яний. Пізніше суддя пояснив, що його вкусила собака, і він був змушений приймати перед грою різні ліки, що викликали стан, сприйнятий за сп'яніння[12].

Після відходу з суддівського корпусу очолював команду ветеранів «Ростсільмашу»/«Ростова»[13].

Помер у ніч на 10 вересня 2010 року.[1].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Тимошенко виступав за юнацькі збірні СРСР. У 1986 році став чемпіоном Європи у віковій групі до 16 років, а через два роки повторив цей успіх з командою до 18 років.

З командою до 20 років став чвертьфіналістом молодіжного чемпіонату світу 1989 року у Саудівській Аравії, зігравши на турнірі у всіх чотирьох матчах і забивши 1 гол. Всього за різні юнацькі збірні Радянського Союзу Тимошенко провів 43 матчі й забив 14 голів[13].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Умер Андрей Тимошенко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2010.
  2. Дети и отцы. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  3. Серов Е. Скорое выздоровление // Спорт-экспресс. — 1993. — № 168 (29 июля). — с. 2.
  4. «Дин-газ» тренируется и решает финансовые проблемы. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  5. «Динамо-газовик»: в новый сезон — без старых долгов. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  6. Тимошенко опять свободен. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  7. Тимошенко завершил карьеру. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  8. Тимошенко расстался с «Волгарем», но не с футболом. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  9. По отцовским стопам. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 24 лютого 2020.
  10. Ростсельмаш — Шинник — 1:0 (0:0). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  11. Калиниченко стал для Ростова роковой фигурой. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  12. Судья с «запахом алкоголя». Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.
  13. а б Умер экс-футболист московского «Динамо» Андрей Тимошенко. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]