Перейти до вмісту

Тимошенко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тимошенко Володимир Петрович
Народився9 грудня 1935(1935-12-09)
Новошахтинськ, Ростовська область, СРСР
Помер1991
Діяльністьдиректор заводов Автокольорлит та МеМЗ
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Володи́мир Петро́вич Тимоше́нко (1935—1991) — український радянський машинобудівник, директор мелітопольського заводу «Автокольорлит» (1974—1980) та Мелітопольського моторного заводу (1980—1991), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки та техніки (1990).

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Тимошенко народився 9 грудня 1935 року в місті Новошахтинськ, у Ростовській області РРФСР. В 1954 закінчив Новочеркаський електромеханічний технікум[ru] і почав працювати на Горьковському заводі п/с 429 на посаді майстра, інженера-технолога, старшого інженера-технолога[1]. У 1957—1974 роках працював бригадиром, майстром, старшим майстром, начальником цеху Запорізького моторобудівного заводу. У 1963—1969 роках навчався на вечірньому відділенні Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря за спеціальністю «машини та ливарне виробництво»[2].

У 1974—1980 роках Володимир Тимошенко працював директором заводу «Автокольорлит» у Мелітополі[3], а в 1980—1991 роках — директором Мелітопольського моторного заводу. Під керівництвом Тимошенка на Моторному заводі завершили будівництво механозбірного корпусу для випуску силових агрегатів до автомобіля «Таврія», впроваджено перші роботокомплекси. З його ініціативи було збудовано базу відпочинку Моторного заводу, санаторій-профілакторій, піонерський табір «Зміна», оздоровчий комплекс, 2 дитячі садки, 4 магазини, ДПТУ-10, гуртожитки та житлові будинки. Створені та випущені під його керівництвом силові агрегати автомобіля «Таврія» відзначені срібною та бронзовою медалями ВДНГ[1][4].

У 1975—1991 роках обирався депутатом Мелітопольської міськради[2]. Є автором 6 авторських свідоцтв на винаходи[1].

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Знак із назвою площі Володимира Тимошенко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Балакина И. В музее работает выставка, посвященная настоящему машиностроителю и директору // Мелитопольские ведомости : газета. — 2015. — Число 23. — 12. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  2. а б Тимошенко Володимир Петрович. Моя сучасна бібліотека. Міські бібліотеки Мелітополя. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  3. Балакина И. Володимир Тимошенко — легендарна людина Мелітополя // Новый день : газета. — 2015. — Число 17. — 12. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  4. а б В память о машиностроителе с большой буквы. МТВ-плюс. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 13 лютого 2020.
  5. а б Остапенко С. (27 вересня 2016). На какой улице я живу?. Наш Город. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020. [Архівовано 2020-02-13 у Wayback Machine.]
  6. Балакина И. Шахматный турнир в память о почетном гражданине Мелитополя Владимире Тимошенко // Мелитопольские ведомости : газета. — 2013. — Число 1. — 10. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  7. Форис А. (2 жовтня 2014). Турнир по шахматам памяти Владимира Тимошенко выиграл мелитополец. Наш Город. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020. [Архівовано 2020-02-13 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Савелов А. Б. Время. События. Лица. — Мелитополь : Издат. дом МГТ, 2011. — 300 с.
  • Мохов Н. В. Площадь имени Тимошенко // Их именами названы улицы города Мелитополя : крат. биогр. справ. — Мелитополь, 2008. — С. 27.

Джерела

[ред. | ред. код]