Тимощук Іван Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимощук Іван Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження23 вересня 1988(1988-09-23)
Новоград-Волинський
Смерть28 липня 2014(2014-07-28) (25 років)
Саурівка
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимощук.

Іва́н Ві́́кторович Тимощу́к (нар. 23 вересня 1988(19880923) — пом. 28 липня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1988 року в місті Новоград-Волинський. По закінченні новоград-волинської школи № 3 вступив до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму. Після третього курсу рік служив у Львові у внутрішніх військах 2006-го. Після повернення буквально через два дні пішов на роботу — ремонтувати машини, а згодом перейшов на ТОВ «Церсаніт-Інвест», моделювальник. Призваний за мобілізацією 10 березня.

Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Охороняв блокпости на межі з окупованим Кримом, згодом переведений на Донбас.

Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Зранку 28 липня підрозділи 95-ї оаембр разом з підрозділами 30-ї омбр висунулись у визначені райони для штурму кургану Савур-Могили. Загони 95-ї бригади у взаємодії з 1-ю БТГр 30-ї обмр провели штурм та захоплення кургану Савур-Могила. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними аеромобільні. Бій тривав близько 2 годин. 30-та омбр втратили 2 БМП, одна підірвалась на міні, другу підбили. Штурмові групи обстрілювали з «Градів» бойовики і росіяни. Позиції на висоті мали бути передані БТГр «Колос» 51-ї омбр. Піхотинці утримували Савур-Могилу з 21:00 вечора 28 липня до 4:00 ранку 29 липня. Але через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділам 51-ї омбр довелось відступити. У тому ж бою загинули Валентин Батюк, Сергій Гаврилюк. У інших джерелах місцем загибелі вказано село Степанівка.

Залишились батьки Людмила й Віктор, малолітня сестра Іванка, наречена.

Похований у селі Сусли Новоград-Волинського району 2 серпня 2014-го.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • 15 вересня 2015-го в новоград-волинській ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку випускнику Іванові Тимощуку.
  • 3 жовтня 2015-го в селі Сусли проведено футбольний турнір «Герої не вмирають», присвячений пам'яті Івана Тимощука та Акі Камбарова.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ У Житомирській області провели футбольний турнір, присвячений пам'яті загиблих героїв АТО. Zhitomir.info. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимощук_Іван_Вікторович&oldid=37609950