Садово-Ботанічна вулиця
Садово-Ботанічна вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка |
Район | Печерський |
Назва на честь | Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України |
Колишні назви | |
Омелютинська + Військовокладовищенська, Тимірязєвська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,4 км |
Координати початку | 50°24′54.8″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д. / 50.415222° пн. ш. 30.55639° сх. д. |
Координати кінця | 50°24′14.3″ пн. ш. 30°33′46.4″ сх. д. / 50.403972° пн. ш. 30.562889° сх. д. |
поштові індекси | 01014 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Видубичі» (у кінці) «Звіринецька» (у початку) |
Автобуси | А 62 (по Бастіонній вулиці) |
Тролейбуси | Тр 14 (по Бастіонній вулиці); 38 (по Залізничному шосе) |
Найближчі залізничні станції | з. п. Видубичі (у кінці) |
Рух | по 2 смуги в кожному напрямку |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | ЗОШ №5 |
Забудова | приватна малоповерхова |
Парки | Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11677 |
У проєкті OpenStreetMap | r1225478 |
Мапа | |
Садово-Ботанічна вулиця у Вікісховищі |
Садово-Ботанічна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка. Пролягає від Бастіонної вулиці (як її продовження) до Залізничного шосе.
Прилучаються вулиці Звіринецька (двічі), Ржищівська, Омелютинська, Дубенська, провулки Садово-Ботанічний і Звіринецький.
Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття як сполучення вулиць Омелютинської і частини Військово-Кладовищенської, які було об'єднано 1955 року[1] під назвою Тимірязєвська на честь Климента Тимірязєва. Решта Військово-Кладовищенської вулиці 1957 року набула назву вулиця Алексієнка[2] (вулиця Петра Алексієнка), на честь Петра Алексієнка (вулицю ліквідовано на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови).
Сучасна назва — з 2022 року[3].
Неподалік до середини XX століття також існувала Садовоботанічна вулиця.
Малоповерхова садибна забудова на сучасній вулиці Садово-Ботанічній, на її відтинку від вулиці Ржищівської до Садово-Ботанічного провулку, та на відтинку від Вулиці Соловцова до Залізничного шосе, зафіксована на мапах Києва 1925 року[4]. У 1930-х роках приватними садибами забудовується простір між Садово-Ботанічною та Звіринецькою вулицями[4]. Внаслідок зростання населення у цій місцевості на вулиці у 1938 році збудували двоповерхову школу за типовим проєктом 118, розраховану на 280 учнів (№ 36), після Другої світової війни шкільну будівлю розширили та надбудували третій поверх[5].
За Генеральним планом Києва 1930-х років Тимірязєвську вулицю мали значно розширити, перетворивши її на трасу, що з'єднувала б Печерськ і район сучасної Видубицької розв'язки, а також у даній місцевості планували звести низку науково-дослідних інститутів. Однак ці плани так і не були втілені в життя[5].
У другій половині XX століття місцевість, де пролягає Тимірязєвська вулиця, починає активно забудовуватися спочатку малоповерховими приватними садибами, а пізніше — більш висотними житловими будинками. За незалежної України, у 2000-х роках тут починають будувати житлові комплекси преміального сегменту, з різною поверховістю. Так, наприкінці 2000-х років на розі з Тимірязєвським провулком звели елітний житловий будинок, що складається з двоповерхової основної частини та шестиповерхової кутової частини, виконаної у вигляді башти (№ 30/1—34-б)[6], наприкінці 2010-х років — восьмиповерховий багатоквартирний житловий будинок (№ 28/2).
Храм-пам'ятник Святого Миколи Чудотворця на Братському кладовищі (будівництво тривало в 1915—1917, незавершений). Пам'ятка архітектури місцевого значення (з 2008). Нині — лабораторний корпус Інституту проблем міцности НАН України (№ 2-А).[7][8][9]
- НДІ інтелектуальної власності (буд. № 66/3)
- Загальноосвітня школа № 5 (буд. № 36)
- Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України (буд. № 1)
- Бібліотека Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (буд. № 1)
- Державна служба заповідної справи Міністерства природи України (буд. № 1)
- Інститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка Національної академії наук України (буд. № 2)
- Редакція журналу «Проблемы прочности» (буд. № 2)
- Гришку Миколі Миколайовичу, академіку, засновнику і першому директору Національного ботанічного саду (буд. № 1, на території ботанічного саду)
- Писаренку Георгію Степановичу, академіку, засновнику Інституту проблем міцності (буд. № 2)
-
Меморіальна дошка на честь Миколи Гришка
-
Меморіальна дошка на честь Георгія Писаренка
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 25 серпня 2022 року № 4965/5006 «Про перейменування вулиці Тимірязєвської та провулку Тимірязєвського в Печерському районі міста Києва» (дата публікації 12.09.2022) [Архівовано з першоджерела 21 вересня 2022.]
- ↑ а б Широчин, Михайлик, 2021, с. 50.
- ↑ а б Широчин, Михайлик, 2021, с. 51.
- ↑ Широчин, Михайлик, 2021, с. 53.
- ↑ WWW Енциклопедія Києва. Святителя Миколи Чудотворця церква
- ↑ У центрі Києва руйнується храм Миколи Чудотворця
- ↑ Храм Миколая Чудотворця на Звіринці — занедбана святиня з печерських пагорбів
- ↑ Сіренко Каріна. У Києві порізали радянський літак замість передати його Музею авіації // Наш Київ. — 2023. — 31 березня. [Архівовано з першоджерела 31 березня 2023.]
- Тимірязєвська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Тимірязєвська вул/ // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 164.
- Тимірязєвська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 222–223. — ISBN 5-88500-070-0.
- Тимірязєвська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 274. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — С. 69 — ISBN 966-686-050-3.
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ. — К. : Скай Хорс, 2021. — 192 с. — (Невідомі периферії Києва) — 300 прим. — ISBN 978-966-2536-83-6.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |