Тин Уєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тин Уєвич
хорв. Tin Ujević
Тін Уєвич, бл. 1940 року
Ім'я при народженніАвгустин Уєвич
Народився5 липня 1891(1891-07-05)
м. Вргораць, Далмація, тепер Хорватія
Помер12 листопада 1955(1955-11-12) (64 роки)
Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія
ПохованняМирогойське кладовище[1]
ГромадянствоЮгославія Югославія
Національністьхорват
Діяльністьпоет, есеїст і критик, перекладач
Мова творівхорватська
Напрямок«хорватський авангардизм»
Жанрпоезія
Автограф
Нагороди
CMNS: Тин Уєвич у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Тин (Августин) Уєвич (хорв. Tin (Augustin) Ujević; 5 липня 1891, м. Вргораць, Далмація, тепер Хорватія — 12 листопада 1955, Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія) — хорватський поет, есеїст і критик, перекладач; представник «хорватського авангардизму», один з найвизначніших поетів хорватської літератури ХХ століття.

З біографії та творчості

[ред. | ред. код]

Уєвич народився у Вргораці, маленькому містечку у далматинській глибинці, і виріс у тоді провінційних містечках Імотський і Макарська. Закінчив класичну гімназію в Спліті.

Провів «бурхливі роки навчань» у загребському богемному середовищі, у колі представників раннього хорватського модернізму, центральною фігурою якого був Антун Густав Матош.

Уєвич у «своїй стихії»

Взявши нетривалу участь у діяльності югославського націоналізму (1912—16), Уєвич назавжди пішов з політики, провівши залишок свого життя як типовий богемний мандрівник — живучи й час від часу опиняючись у центрі скандалів поперемінно у Сараєві, Мостарі, Белграді, Спліті й, нарешті, в Загребі.

У Незалежній державі Хорватія Тин Уєвич обіймав посаду, працюючи як перекладач і продовжуючи публікувати деякі матеріали. З цієї причини новий комуністичний режим Югославії впродовж кількох років чинив перепони Уєвичу в продовженні ним літературної кар'єри[3][4].

Тин Уєвич помер 12 листопада 1955 року і похований на загребському цвинтарі Мірогой[5].

У своїй поетичній творчості Уєвич зазнав впливу Бодлера та поетики західноєвропейського модернізму, вирізняючись відвертно богемною і кричущою поведінкою, був ніби втіленням духу модерну в хорватській і югославській літературі. Поезія Тина Уєвича є поліморфним баченням життя, сумішшю часто суперечливих традицій, починаючи від середземноморського ідеалу гармонійної краси до сучасної йому екзистенціалістської чутливості, яку поет висловив у віршах неперевершеної віртуозності й глибини. Також Уєвич є видатним перекладачем західноєвропейських літератур нового і новітного часу (Б. Челліні, Е. По, В. Вітмен, А. Рембо, М. Пруст, Дж. Конрад, Е. Верхарн, А. Жид та інші).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

До найважливіших творів Тина Уєвича, які побачили світ за його життя, належать:

  • «Lelek sebra», Beograd, 1920.
  • «Kolajna», Beograd, 1926.
  • «Auto na korzu», Nikšić, 1932.
  • «Ojađeno zvono», Matica hrvatska, Zagreb, 1933.
  • «Skalpel kaosa», Zagreb, 1938.
  • «Ljudi za vratima gostionice», Društvo hrvatskih književnika, Zagreb, 1938.
  • «Žedan kamen na studencu», Društvo hrvatskih književnika, Zagreb, 1954.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gradska groblja Zagreb - Tražilica pokojnika — Градська гробля Загреб.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Tin Ujević. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 5 липня 2011.
  4. ↑ Fischer, Wladimir. «Die vergessene Nationalisierung. Eine synchrone und diachrone Analyse von Ritual, Mythos und Hegemoniekämpfen im jugoslavischen literaturpolitischen Diskurs von 1945 bis 1952.» Dipl. Thesis. Universität Wien, 1997. Print.
  5. ↑ Augustin Ujević. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 5 липня 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Vučetić Š. Tin Ujević. Rijeka: Dometi, 1970
  • Žeželj M. Veliki Tin: Životopis. Zagreb: Znanje, 1976
  • Pavletić V. Ujević u raju svoga pakla. Zagreb: Liber, 1978

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тин_Уєвич&oldid=40846491