Типоглікемія
Типоглікемія або тайпоглікемія — це неологізм, що позначає когнітивні процеси, задіяні при читанні та здатні нівелювати вплив помилок на сприйняття змісту текстів. Термін утворений злиттям слів «typo» (англ. одрук, друкарська помилка) і «гіпоглікемія».
Суть явища в тому, що читачі можуть зрозуміти текст, незважаючи на орфографічні помилки, неправильні літери або хибний порядок літер у словах. Це міська легенда та інтернет-мем які, схоже, є правдивими[1]. Ось приклад типоглікемічного тексту, що поширювався інтернетом у вересні 2003 року:
|
Зігдно з досліжденням вчеинх Кмебріджського Унівесритету, абослютно невалживо, в якмоу порякду ліетри в солві розшатовані, єдние, що має значненя, це те, щоб пешра і отсання летіри блуи на свїох мсіцях. Ретша мжое бтуи в повонму хоасі.
Оригінальний текст (англ.)
Aoccdrnig to a rscheearch at Cmabrigde Uinervtisy, it deosn't mttaer in waht oredr the ltteers in a wrod are, the olny iprmoetnt tihng is taht the frist and lsat ltteer be at the rghit pclae. The rset can be a toatl mses and you can sitll raed it wouthit porbelm. Tihs is bcuseae the huamn mnid deos not raed ervey lteter by istlef, but the wrod as a wlohe. |
|
Хоча кожне слово тексту написане з помилками, а все-таки відносно легко зрозуміти ці слова і зміст усього повідомлення.
Насправді, у Кембриджському університеті подібні дослідження не проводились[1].
«Вірусні» електронні листи, можливо, були натхнені відкритим листуванням Грехема Роулінсона з Університету Ноттінгема із виданням New Scientist 1999 року[2], в якому він обговорює тези зі свого докторського захисту 1976 року чи, можливо, дослідженням групи Томаса Р. Джордана щодо ступеню впливу літер у різних позиціях у слові на загальне розуміння слів[3].
- ↑ а б Davis, Matt (2012). Aoccdrnig to a rscheearch at Cmabrigde Uinervtisy, it deosn't mttaer in waht oredr the ltteers in a wrod are, the olny iprmoetnt tihng is taht the frist and lsat ltteer be at the rghit pclae... MRC: Cognition and Brain Sciences Unit. Cambridge University. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Rawlinson, Graham (29 травня 1999). Reibadailty. New Scientist (2188). Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Massaro, Dominic; Jesse, Alexandra (17 березня 2005). The Magic of Reading: Too Many Influences for Quick and Easy Explanations. У Trabasso, Thomas R.; Sabatini, John P.; Massaro, Dominic W.; Calfee, Robert (ред.). From Orthography to Pedagogy: Essays in Honor of Richard L. Venezky (англ.) . с. 42. ISBN 978-0805850895.
- Rawlinson, Graham (2012). The Significance of Letter Position in Word Recognition [...] A Summary. MRC - Cognition and Brain Sciences Unit - People. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 4 липня 2016.
- Автореферат дисертації Грема Роулінсона в журналі «Аерокосмічні та електронні системи», IEEE, січень 2007 [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Йорданія, ТР (1990). Представлення слів без внутрішніх букв: перевагу над окремими літерами та вплив меж поштових масок. Журнал експериментальної психології: Сприйняття та ефективність людини, 16, 893—909.
- Манделл, Джуді (2017). " Чунчінг: ярлик мозку до розуміння та згадування інформації [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.] ", березень 2017 року, Observer.com .
- Інтернет-генератор типоглікемії. [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]