Тип 83 (САУ)
| Тип 83 | |
|---|---|
 | |
| Тип | самохідна гаубиця |
| Походження |  КНР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1983 |
| Оператори | КНР,  Ірак |
| Історія виробництва | |
| Виготовлення | з 1980 по 1990 |
| Виготовлена кількість | 780 |
| Характеристики | |
| Довжина | 6663 мм |
| Довжина ствола | 29 калібрів |
| Ширина | 3068 мм |
| Висота | 2850 мм |
| Обслуга | 4 |
| Калібр | 152-мм Тип 66 |
| Підвищення | −5…+62° |
| Траверс | 360° |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | до 21,8 км |
| Броня | протикулева |
Головне озброєння | нарізна гаубиця боєкомплект: 30 |
Другорядне озброєння | 1 × 12,7-мм QJC-88 |
| Двигун | дизельний двигун WR4B-12V150LB 500 к.с. |
| Підвіска | індивідуальна, торсіонна |
| Дорожній просвіт | 460 мм |
| Паливо | багатопаливний |
| Швидкість | шосе: 55 км/год |
| Прохідність | підйом: 30° стінка: 0,7 м рів: 2,7 м брід: 1,3 м |
Тип 83 (САУ) у Вікісховищі | |
Тип 83 (військове позначення PLZ-83) — китайська 152-мм самохідна артилерійська установка, одна із перших САУ, створених в КНР. Тип 83 фактично була аналогом радянської 2С3 «Акація». Зараз Тип 83 в армії КНР замінюється на сучасну САУ PLZ-05.
В 1970-х роках артилерійські війⲥька КНР були озброєні переважно радянськими буксированими гаубицями і їх китайськими копіями. Це не влаштовувало військове керівництво країни і в 1979 році була розпочата розробка 152-мм САУ. Головним розробником було призначено конструкторське бюро Заводу №674 у Харбіні. Перший дослідний зразок був виготовлений до лютого 1980 року, а потім відправлений на випробування. За результатами випробувань до липня 1982 року було виготовлено другий зразок. До 1983 року випробування були завершені і того ж 1983 року САУ була прийнята на озброєння, звідси і її назва — Тип 83.[1] Серійне виробництво тривало із 1983 по 1990 роки. Усього за період виробництва було випущено 780 одиниць.[1]
Корпус машини зварений із сталевих броньових катаних листів та поділений на три відділення: силове (моторно-трансмісійне), відділення управління та бойове. У передній частині корпусу по правому борту розташоване моторно-трансмісійне відділення. Ліворуч від нього знаходиться місце механіка-водія з органами управління шасі. У середній та кормовій частинах корпусу розташовується бойове відділення. На даху корпусу на кульковий погон встановлена зварена башта. У башті встановлена гармата, а також місця екіпажу. По правому борту розміщуються робочі місця двох заряджаючих. Перед заряджаючим встановлена поворотна вежа з зенітним кулеметом. По лівому борту в передній частині башти встановлено сидіння навідника та прицільні пристрої. За навідником розміщено місце командира САУ. У бортах та кормовій частині САУ знаходяться люки для виходу членів екіпажу назовні, або завантаження боєприпасів у САУ. Бічні дверцята також обладнані бійницями для стрілянини з особистої зброї екіпажу.[1]
Основне озброєння Тип 83 — 152-мм гаубиця Тип 66 (китайська копія Д-20). Максимальна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом становить 17,23 км, а активно-реактивним — до 21,8 км. Скорострільність – 5 пострілів за хвилину. Боєкомплект — 30 пострілів роздільно-гільзового заряджання. Додатково на башті встановлений 12,7-мм кулемет QJC-88 (китайська копія ДШК).[2]
- ↑ а б в Китайская самоходка Тип 83 — дальняя родственница нашей «Акации». Информационное агентство «Вестник Мордовии». 24 квітня 2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 9 вересня 2013.
- ↑ Foss C. R. {{{Заголовок}}}.
- ↑ The Military Balance 2016. The International Institute for Strategic Studies. 2016. с. 242.
- ↑ The Military Balance 2016. The International Institute for Strategic Studies. 2016. с. 332.