Тип 83 (САУ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тип 83
Типсамохідна гаубиця
ПоходженняКНР КНР
Історія використання
На озброєнніз 1983
ОператориКНР КНР, Ірак Ірак
Історія виробництва
Виготовленняз 1980 по 1990
Виготовлена
кількість
780
Характеристики
Довжина6663 мм
Довжина ствола29 калібрів
Ширина3068 мм
Висота2850 мм
Обслуга4

Калібр152-мм Тип 66
Підвищення−5…+62°
Траверс360°
Дальність вогню
Ефективнадо 21,8 км

Броняпротикулева
Головне
озброєння
нарізна гаубиця
боєкомплект: 30
Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм QJC-88
Двигундизельний двигун WR4B-12V150LB
500 к.с.
Підвіскаіндивідуальна, торсіонна
Дорожній просвіт460 мм
Паливобагатопаливний
Швидкістьшосе: 55 км/год
Прохідністьпідйом: 30°
стінка: 0,7 м
рів: 2,7 м
брід: 1,3 м

Тип 83 (САУ) у Вікісховищі

Тип 83 (військове позначення PLZ-83) — китайська 152-мм самохідна артилерійська установка, одна із перших САУ, створених в КНР. Тип 83 фактично була аналогом радянської 2С3 «Акація». Зараз Тип 83 в армії КНР замінюється на сучасну САУ PLZ-05.

Історія створення

[ред. | ред. код]

В 1970-х роках артилерійські війⲥька КНР були озброєні переважно радянськими буксированими гаубицями і їх китайськими копіями. Це не влаштовувало військове керівництво країни і в 1979 році була розпочата розробка 152-мм САУ. Головним розробником було призначено конструкторське бюро Заводу №674 у Харбіні. Перший дослідний зразок був виготовлений до лютого 1980 року, а потім відправлений на випробування. За результатами випробувань до липня 1982 року було виготовлено другий зразок. До 1983 року випробування були завершені і того ж 1983 року САУ була прийнята на озброєння, звідси і її назва — Тип 83.[1] Серійне виробництво тривало із 1983 по 1990 роки. Усього за період виробництва було випущено 780 одиниць.[1]

Корпус машини зварений із сталевих броньових катаних листів та поділений на три відділення: силове (моторно-трансмісійне), відділення управління та бойове. У передній частині корпусу по правому борту розташоване моторно-трансмісійне відділення. Ліворуч від нього знаходиться місце механіка-водія з органами управління шасі. У середній та кормовій частинах корпусу розташовується бойове відділення. На даху корпусу на кульковий погон встановлена ​​зварена башта. У башті встановлена ​​гармата, а також місця екіпажу. По правому борту розміщуються робочі місця двох заряджаючих. Перед заряджаючим встановлена ​​поворотна вежа з зенітним кулеметом. По лівому борту в передній частині башти встановлено сидіння навідника та прицільні пристрої. За навідником розміщено місце командира САУ. У бортах та кормовій частині САУ знаходяться люки для виходу членів екіпажу назовні, або завантаження боєприпасів у САУ. Бічні дверцята також обладнані бійницями для стрілянини з особистої зброї екіпажу.[1]

Озброєння

[ред. | ред. код]

Основне озброєння Тип 83 — 152-мм гаубиця Тип 66 (китайська копія Д-20). Максимальна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом становить 17,23 км, а активно-реактивним — до 21,8 км. Скорострільність – 5 пострілів за хвилину. Боєкомплект — 30 пострілів роздільно-гільзового заряджання. Додатково на башті встановлений 12,7-мм кулемет QJC-88 (китайська копія ДШК).[2]

Оператори

[ред. | ред. код]
  • КНР КНР - 390, станом на 2016 рік [3].
  • Ірак Ірак - 18, станом на 2016 рік [4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Китайская самоходка Тип 83 — дальняя родственница нашей «Акации». Информационное агентство «Вестник Мордовии». 24 квітня 2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 9 вересня 2013.
  2. Foss C. R. {{{Заголовок}}}.
  3. The Military Balance 2016. The International Institute for Strategic Studies. 2016. с. 242.
  4. The Military Balance 2016. The International Institute for Strategic Studies. 2016. с. 332.