Тиранчик рудолобий
Тиранчик рудолобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phylloscartes roquettei Snethlage, 1928 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нчик рудолобий[2] (Phylloscartes roquettei) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид названий на честь бразильського письменника і антрополога Едгара Рокетта-Пінто[en][4].
Довжина птаха становить 11,5 см. Забарвлення переважно оливково-зелене. Лоб жовтувато-охристий або рудуватий. На крилах жовутваті смужки. Нижня частина тіла жовтувата, горло жовте.
Рудолобі тиранчики поширені на південному сході Бразилії, на півночі штату Мінас-Жерайс на півдні штату Баїя. Вони живуть в сухих і вологих тропічних і галерейних лісах та серед чагарникових заростей, а також на плантаціях. Зустрічаються парами, на висоті від 400 до 900 м над землею.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудолобих тиранчиків становить від 1500 до 7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscartes roquettei. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 337. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |