Перейти до вмісту

Титаренко Сергій Миколайович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Титаренко Сергій Миколайович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження8 серпня 1992(1992-08-08)
Мена
Смерть9 серпня 2014(2014-08-09) (22 роки)
Челюскінець
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Танкові війська
Формування
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Титаренко.

Сергі́й Микола́йович Титаре́нко (нар. 8 серпня 1992(19920808) — пом. 9 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Мена, Чернігівська область. Закінчив 2009-го Менську ЗОШ ім. Т. Г. Шевченка. В Сосницькому професійному аграрному ліцеї 2010-го здобув професії електрозварника ручного зварювання й водія автотранспортних засобів.

Протягом 2011—2012 років пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України, займав посаду командира автомобільного відділення, молодший сержант.

Мобілізований 19 березня 2014 року, молодший сержант, старший навідник 2-го гаубичного самохідного артилерійського взводу 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійсього дивізіону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

З 24 липня 2014-го брав участь в боях на сході України; підрозділ Сергія охороняв дорогу на аеропорт Луганська.

Загинув 9 серпня 2014 року біля смт. Челюскінець внаслідок попадання снаряду в гаубичну самохідну установку. У Сергія була пошкоджена артерія, він помер на руках у лікарів в кареті медичної допомоги.

Залишились батьки та сестра.

Похований в місті Мена 16 серпня 2014 року.[1]

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
  • 5 грудня 2014 року, на фасаді Менської ЗОШ, встановлено пам'ятну дошку випускнику Сергію Титаренку[3].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» від Всеукраїнської спілки учасників бойових дій АТО «Побратими України»[4].
  • Присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 26.
  • Одна з вулиць міста Мени названа іменем Сергія Титаренка.[5][6]
  • На його честь назване селище Титаренкове де він прийняв останній бій.[7]
  • вщановується на щоденому ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Герої не вмирають. Мена прощалася з Сергієм Титаренком
  2. ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ 5 грудня в Мені встановили Меморіальні дошки загиблим бійцям. Фото. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  4. ↑ Герої Сіверського краю. Т. 1, стор. 84 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  5. ↑ Пам'яті Сергія Титаренка
  6. ↑ вул. Сергія Титаренка (Поштова (Урицького)), 53
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  8. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Титаренко_Сергій_Миколайович&oldid=43758639