Перейти до вмісту

Тит Клодій Епрій Марцелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тит Клодій Епрій Марцелл
Народився1 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Капуя, Провінція Казерта, Кампанія, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер79 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станordo senatoriusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор[d], претор[1], legatus legionis[2], legatus Augusti pro praetore Lyciae et Pamphyliaed[3], proconsul prouinciae Cyprid[3], консул-суффект[3], proconsul prouinciae Asiaed[3] і консул-суффект[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялегат Редагувати інформацію у Вікіданих

Тит Клодій Епрій Марцелл (лат. Titus Clodius Eprius Marcellus, ?, Капуа — 79) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул-суффект 62 і 74 років, красномовець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив із заможного роду Клодіїв з м. Капуа. Про батьків немає відомостей. За імператора Калігули перебрався до Риму, де зайнявся адвокатською діяльністю. Завдяки цьому отримав відомість. Наступний імператор — Клавдій — надав йому звання сенатора. У 48 році Марцелл став претором, у 49 році — отримав призначення командиром легіону. З 53 до 56 як пропретор керував провінцією Лікія. По поверненню до Риму був звинувачений у зловживаннях. Втім завдяки імператору Нерону Тита Клодія було виправдано. У 56 році обрано до колегії авгурів. За Нерона деякий час був намісником о. Кіпр.

У 62 році став консулом-суффектом. У 66 році на догоду Неронові виступав проти Фрасеї Пета, який був в опозиції до імператора. За це Марцелл отримав 5 млн сестерціїв. Після загибелі Нерона Гай Гельвідій Пріск звинуватив Епрія у потуранні в злочинах загиблого імператора, втім завдяки імператору Вітеллію, Тита Клодія було виправдано. Згодом Марцелл підтримав Веспасіана у боротьбі за владу.

Після того, як Веспасіан став імператором, щоб зменшити невдоволення Марцеллом у сенаті імператор призначив Клодія проконсулом провінції Азія. Виконував свої обов'язки з 70 до 73 року. У 74 році став консулом-суффектом разом з Квінтом Петіллієм Церіал. У 79 році взяв участь у змові Авла Цецини Алієна, проте вони були викриті Титом та невдовзі страчені.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Steven H. Rutledge: Imperial inquisitions. Prosecutors and informants from Tiberius to Domitian. Routledge, London 2001, ISBN 0-415-23700-9, S. 225—228. (англ.)
  1. ↑ Rémy B. 230 // Les carrières sénatoriales dans les provinces romaines d'Anatolie au Haut-Empire: (31 av. J.-C. - 284 ap. J.-C.) (Pont-Bithynie, Galatie, Cappadoce, Lycie-Pamphylie et Cilicie) — Istanbul, Paris: IFEA, 1989. — P. 283. — 434 с. — ISBN 2-906059-04-X
  2. ↑ Rémy B. 230 // Les carrières sénatoriales dans les provinces romaines d'Anatolie au Haut-Empire: (31 av. J.-C. - 284 ap. J.-C.) (Pont-Bithynie, Galatie, Cappadoce, Lycie-Pamphylie et Cilicie) — Istanbul, Paris: IFEA, 1989. — P. 283–284. — 434 с. — ISBN 2-906059-04-X
  3. ↑ а б в г д Rémy B. 230 // Les carrières sénatoriales dans les provinces romaines d'Anatolie au Haut-Empire: (31 av. J.-C. - 284 ap. J.-C.) (Pont-Bithynie, Galatie, Cappadoce, Lycie-Pamphylie et Cilicie) — Istanbul, Paris: IFEA, 1989. — P. 284. — 434 с. — ISBN 2-906059-04-X
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тит_Клодій_Епрій_Марцелл&oldid=25905710