Тит Флавій Петрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тит Флавій Петрон (лат. Titus Flavius Petro) — римський легіонер і чиновник; дід імператора Веспасіана, прадід Тита і Доміціана батьківської лінії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Тит Флавій Петрон жив у I столітті до н. е. Він походив із римського міста Реате (сьогодні — Рієті). Є припущення, що Петрон був сином найманих робітників, які кожного літа перетинали річку По і допомагали сабінам у збиранні урожаю; проте, Светоній пише, що ретельні дослідження не змогли підтвердити цей факт.

Під час громадянської війни 49—45 до н. е. воював на боці Помпея проти Цезаря і обіймав посаду або центуріона, або простого солдата-добровольця (резервіста). Під час битви при Фарсалі 48 р. до н. е., вирішальної у громадянській війні, Петрон втік і повернувся додому, але домігся пробачення і відставки. Після покинення військової служби він обійняв посаду збирача податків.

Внаслідок одруження на багатій жінці, на ім'я Тертулла, Петрону вдалося збільшити своє багатство і покращити соціальне становище. Згідно Светонію стає аргентарієм-коактором (argentarius coactor), тобто банкиром, що спеціалізувався на проведенні аукціонів.

Мав сина Тит Флавій Сабін, який зумів примножити багатство Петрона і був батьком Веспасіана та дідом Тита й Доміціана.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Christian Settipani, Continuité gentilice et continuité sénatoriale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, 2000