Перейти до вмісту

Тихоголос парійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тихоголос парійський
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Passerellidae
Рід: Тихоголос (Arremon)
Вид: Тихоголос парійський
Arremon phygas
(Berlepsch, 1912)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Arremon torquatus phygas
Buarremon phygas
Посилання
Вікісховище: Arremon phygas
Віківиди: Arremon phygas
ITIS: 997750
МСОП: 22724917
NCBI: 2928215

Тихоголос парійський[2] (Arremon phygas) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae.[3] Ендемік Венесуели.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Парійський тихоголос раніше вважався підвидом строкатоголового заросляка (A. torquatus), однак в 2010 році був визнаний Південноамериканський класифікаціний комітет окремим видом, разом з низкою інших підвидів Arremon torquatus.[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Парійський тихоголос мешкає на узліссях і в підліску вологих гірських тропічних лісів Прибережного гірського хребта, що знаходиться на півночі Венесуели. Це рідкісний вид, який був знайдений лише в декількох місцях — в горах Турумікіре і на півострові Парія.[5][6]

Збереження

[ред. | ред. код]

Це рідкісний птах, що має вузький ареал. МСОП вважає парійського тихоголоса вразливим видом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Arremon phygas. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
  4. Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176
  5. Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3
  6. Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).

Посилання

[ред. | ред. код]