Тихомельське городище
49°57′39″ пн. ш. 26°15′40″ сх. д. / 49.96083° пн. ш. 26.26111° сх. д.

Тихомельське городище — городище 12 століття в басейні річки Горині, за 1 км від села Тихомель Білогірського району Хмельницької області. Чотирикутне в плані, зі сходу, півночі та заходу оточене валом і ровом, з півдня примикає до Ямпільського ставка.

Назва вперше згадується в літописах під 1152 роком — було укріпленим містом руських удільних князів, в XVI столітті належало роду Сенютів.
Від фортеці зберігся гробівець Сенют (пол. Grób Aryański Sieniutów,[1][2][a]), гробівець Сенют, каплиця Сенют[3] або вежа-каплиця), розташований на південь від городища над склепом зі склепінним перекриттям. Перебудована в XVIII столітті. Чотирикутна в плані, перекрита зімкнутим склепінням із декоративними баштами по кутах, прямокутними отворами в першому ярусі і овальними у другому (між'ярусні перекриття відсутні).
В інтер'єрі над вікнами другого ярусу збереглися фрагменти фресок. Являє собою одну з унікальних пам'яток, що виникли як тип у XVI столітті.
- ↑ автор посилається на статтю «Ariańskie groby» у виданні «Encyklopedia powszechna Ultima Thule» (1928. — T. I. - S. 371—372.)
- ↑ Підпис на малюнку Наполеона Орди
- ↑ Tazbir J. Pseudoariańskie zbory i grobowce. Przyczynek do dziejów mistyfikacji historycznych // Przegląd Historyczny. — № 2. — 1992. — S. 229. (пол.)
- ↑ Przyjaciel Ludu; czyli tygodnik potrzebnych i pożytecznych wiadomości. — Leszno, 1844. — № 12 (21 września). — S. 89. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 4., стр. 194 (рос.)
- Сайт Кампот. Історія: Тихомель княже місто України-Русі