Тихонівський Павло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тихонівський Павло Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження11 квітня 1990(1990-04-11) (34 роки)
Alma MaterДержавний торговельно-економічний університет
Військова служба
Приналежність Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Павло́ Олексі́йович Тихоні́вський (* 1990) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Призер Ігор нескорених.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1990 року. Учасник Революції Гідності. Пішов добровольцем у зону АТО.

В лютому 2015 року брав участь у Широкинській наступальній операції. Зазна поранення осколком та переніс складну операцію. Йому пощастило з лікарем, який надав якісну медичну допомогу та зберіг не лише життя, а й його якість.[1] Переможець національних Ігор нескорених-2018.[2] Після фізичної реабілітації пройшов курс соціальної адаптації у проєкті «Побратими»; допомагає іншим ветеранам АТО. Одужав, пішов в спорт, поступив в академію. Випускник факультету менеджменту організацій та адміністрування КНТЕУ.

Станом на 2017 рік — працівник міністерства соціальної політики — Генерального директора Директорату захисту прав осіб з інвалідністю.

Учасник Invictus Games Toronto 2017.[3]

Ігри нескорених 2020 — золота нагорода; веслування на тренажерах (1 хвилина) у категорії «IR5».

Станом на 2023 рік — в складі наглядової ради благодійного фонду «Квітучий край» з огляду створення стаціонарного відділення Київського інституту реабілітації.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль «За військову службу Україні»[5]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]