Ткаченко Сергій Володимирович
| Сергій Ткаченко Сергій Володимирович Ткаченко | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 31 жовтня 1981 м. Чернігів, Українська РСР | |
| Смерть | 22 липня 2023 (41 рік) Луганська область, Україна (загинув у ході бойових дій) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2023 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Володи́мирович Ткаче́нко (1981—2023) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно).
Народився 31 жовтня 1981 в м. Чернігів. Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №29. Вищу освіту здобув у Чернігівському колегіумі імені Т.Г. Шевченка.
Учасник Революції гідності. З березня 2014 року вступив в лави Національної Гвардії України, де й надалі служив. Брав участь в АТО на сході України — зокрема, в бойових діях біля м. Слов'янськ, гора Карачун, м. Вуглегірськ, Миронівське, Золоте-4, Станиця Луганська, Комишуваха, Гірське, Світлодарськ, Попасна, Піски, Святогірськ, Лиман, Білогорівка, Серебрянське лісництво.
Під час російського вторгнення в Україну продовжував нести службу у складі Батальйону спеціального призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького.
22 липня 2023 під час виконання бойового завдання на Куп'янсько-Лиманському напрямку майор С. Ткаченко взяв командування групою військовослужбовців Державної прикордонної служби у кількості 45 осіб, яких вивів з оточення, врятувавши їм життя. Під час цього бою сам Сергій Ткаченко загинув від мінометного обстрілу.[1]
Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі в Ялівщині.[2]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3].
- ↑ “Вивів 45 своїх побратимів з оточення, але сам потрапив під обстріл”: у Чернігові попрощалися з Сергієм Ткаченком. Суспільне. Чернігів. 26 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Чернігівщина попрощалась з трьома захисниками. m.gorod.cn.ua. 27 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 559/2024 « Про присвоєння С. Ткаченку звання Герой України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |