Перейти до вмісту

Ткачов Микола Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Ткачов
Мікола Ткачоў
Народився8 березня 1918(1918-03-08)
Horankad, Чериковський повітd, Могильовська губернія, Західна область, Російська СФРР
Помер20 квітня 1979(1979-04-20) (61 рік)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьперекладач, письменник, журналіст
Alma materБілоруський державний економічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПолымя (часопис) Редагувати інформацію у Вікіданих, Літаратура і мастацтва Редагувати інформацію у Вікіданих і Мастацкая літаратура Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівбілоруська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Микола Гаврилович Ткачов (біл. Мікалай Гаўрылавіч Ткачоў; 8 березня 1918(19180308) — 20 квітня 1979) — білоруський письменник і журналіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Горанка Краснопільського району Могильовської області у селянській сім'ї. Закінчив планово-економічний факультет Білоруського державного економічного університету. Під час німецько-радянської війни Ткачова призвали до Червоної армії, брав участь у боях на фронті і партизанській боротьбі в тилу ворога. Після війни працював відповідальним секретарем у редакції могильовської обласної газети «За Батьківщину». Очолював літоб'єднання «Придніпров'я» при обласній газеті, працював над рукописом свого роману «Згуртованість» про партизанський рух на Могильовщині, учасником якого був. Після переїзду в Мінськ працював відповідальним секретарем часопису «Полум'я», головним редактором «Література і мистецтво» (1957–1959). У 1959–1972 роках займав посаду відповідального секретаря правління Союзу білоруських письменників, потім заснував і очолив як директор видавництва «Мистецька література» (1972–1979). Сьогодні центральна районна бібліотека у Краснопіллі носить його ім'я.


Твори

[ред. | ред. код]
  • 1938 р. — часопис «Полум'я революції», надруковане перше оповідання «На кордоні»
  • 1951 р. — роман «Згуртованість»
  • 1962 р. — пераклав на білоруську мову збірник оповідань В.Рошки «Що мої очі бачили»
  • 1963 р. — збірник «Пошуки скарбів»
  • 1975 р. — пераклав на білоруську мову повість М.Прилежаєвої «Життя Леніна»
  • 1976 р. — нарис «Дорога боротьби», який увійшов у збірник «Їх справи золотом горять»
  • 1978 р. — збірник прози «Подих вогню».

Посилання

[ред. | ред. код]