Ткач Віталій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткач Віталій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 березня 1976(1976-03-01)
Вікторівка, Одеська область, УРСР
Смерть6 жовтня 2014(2014-10-06) (38 років)
Мар'їнка, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткач.

Віта́лій Іва́нович Тка́ч (1 березня 1976(19760301), с. Вікторівка, Ширяївський район, Одеська область, Українська РСР — 6 жовтня 2014, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1976 року в селі Вікторівка Ширяєвського району Одеської області. 1983 року пішов до школи у селі Першотравневе Комінтернівського району (нині село Причорноморське, Одеський район). У 1987 році родина переїхала до села Смолянка Кодимського району. З 5 по 9 клас навчався у Смолянській середній школі. 1992 року вступив на навчання до Кодимського СПТУ № 45, де здобув фах тракториста-машиніста. Повернувшись до Смолянки, протягом кількох років працював на місцевому Колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок», трактористом та помічником комбайнера. Після закриття підприємства працював на різних роботах. У 1994 році одружився.

Під час російської збройної агресії проти України 7 вересня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією Кодимським районним військкоматом.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону[1] 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область.

З 23 вересня 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у Донецькій області в районі міста Мар'їнка.

Загинув 6 жовтня 2014 року о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля Мар'їнки.

13 жовтня з воїном попрощались у Кодимі[2]. Похований на кладовищі села Смолянка Кодимського району.

Залишились батьки, дружина та двоє дітей, — син і донька.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

3 серпня 2016 року у Кодимі відкрили меморіальну дошку на честь загиблих на війні випускників Кодимського професійно-технічного аграрного училища — солдатів 28-ї бригади: Костянтина Ковальчука, Віталія Ткача та Сергія Бедрія[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сповіщення про смерть, с. 1 (документи на сайті Державного архіву Одеської області) [Архівовано 2018-11-25 у Wayback Machine.]
    Сповіщення про смерть, с. 2 (документи на сайті Державного архіву Одеської області) [Архівовано 2018-11-25 у Wayback Machine.]
  2. ↑ В Одеській області попрощались із ще одним героєм війни(рос.) // «Думська», 13 жовтня 2014
  3. ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Героїв пам'ятатимуть віками [Архівовано 2018-11-25 у Wayback Machine.] // Кодимська РДА, 3 серпня 2016
  5. ↑ В місті на півночі Одеської області відкрили меморіальну дошку одразу трьом полеглим на сході України солдатам(рос.) // «Думська», 4 серпня 2016

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ткач_Віталій_Іванович&oldid=43583526