Очікує на перевірку

Токар Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Токар Олена Миколаївна
Основна інформація
Дата народження21 червня 1987(1987-06-21) (37 років)
Місце народженнясмт. Новотошківське, Луганської області
ГромадянствоУкраїна
Професіяоперна співачка
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського і Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Співацький голоссопрано
Жанрикласична музика
ЗакладOper Leipzigd
olenatokar.com
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Токар.

Олена Токар (нар. 21 червня 1987 р.[1]) — українська оперна співачка, сопрано, солістка Лейпцизької опери, володарка Гран-прі другого Міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі (Київ, 2008) та першої премії 61-го музичного конкурсу «ARD-Musikwettbewerb» (Мюнхен, 2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олена Токар народилася 21 червня 1987 р. в смт Новотошківське Кіровської міськради Луганської області[2] у шахтарській родині. Старша сестра Олени — Ольга Токар — співачка та аранжувальник, художній керівнік гурту «Джерела».

Вперше, з великим успіхом, виступала на сцені селищного будинку культури та музичної школи. Першим вчителем зі співу була директор муз.школи Зосімова Тетяна Михайлівна.

У 2002—2006 роках навчалася за класом вокалу в Луганському коледжі культури і мистецтв, у заслуженої артистки України Манасян Людмили Арташесівни, пізніше 2006—2009 в Національній музичній академії України в Києві у Бузини Зінаїди Петрівни, Колосової Єльвіри та Зарицької.

З 2009 року переїхала до Німеччини та з 2010 року продовжує навчання у першій європейській консерваторії —Лейпцизькій вищий школі музики та театру у классі камерної співачкі Реґіни Вернер-Дітріх, яку закінчила з відзнакою.

Протягом навчання у Лейпцигу брала участь у майстер-класах Крісти Людвіґ, Ілеани Котрубас, Маттіаса Ґерне, Міхаеля Шаде, Альфреда Бренделя, Ірвіна Гейджа та Реґіни Вернер-Дітріх.

2008 року Олена Токар стала володаркою Гран-прі на Другому міжнародному конкурсі вокалістів імені Бориса Гмирі у м. Києві. Щодо її співу президент Фонду Бориса Гмирі Ганна Принц зазначила:

У цієї співачки велике творче майбутнє, — сказала «Дню». — Вже сьогодні Олена майстерно володіє своїм голосом, знаходячи для виконання творів цілу палітру різних «кольорів». За три тури конкурсу Токар причарувала публіку й дуже сподобалася членам журі як співачка і як актриса. Природа щедро наділила Олену талантом, і якщо вона буде багато працювати, то дуже скоро стане зіркою світового масштабу.

— Ганна Принц, президент Фонду Бориса Гмирі, Поліщук Тетяна. Українці — найкращі! Названі переможці Другого міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі. День. — 2008. — №193. — 25 жовтня.

2010 року увійшла до кола фіналістів була серед фіналістів міжнародного конкурсу вокалістів імені Ферруччо Тальявіні у Дойчландсбердзі (Австрія).

2011 року брала участь у «Young Singer Project», який проходив в рамках Зальцбурзького фестивалю.

2012 року виграла першу премію конкурсу Лортцінґа у Ляйпціґу.

У 2012 році Олена Токар виборола першу премію на 61-му міжнародному музичному конкурсі «ARD-Musikwettbewerb» у Мюнхені (Німеччина)[3][4][5]. Її манеру виконання відзначила голова журі Бріґіта Фасбендер, яка сказала, що «вона має чудову техніку і в ході конкурсу вдосконалювала свої вміння. Врешті-решт, вона вклала душу та виконала твір дуже чуйно. Виконання справило враження і цілком нас переконало»[3]

2013 року Олена бере участь у найпрестижнішому конкурсі для оперних співаків у м. Кардіфф, Уельс «Cardiff singer of the world», де вона стає володаркою кубка вечора, та виходить до фіналу у Оперному та Пісенному конкурсі, завоювавши місце серед 5 кращих співаків світу.

У 2013—2015 роках Олена Токар — запрошений гість на ББС Радіо 3, у програмі «New generation artist». Завдяки цій програмі для молодих виконавців Олена записує на студії Майда Вейл[en] низку романсів та пісень з такими піаністами як Ігор Гришин та Джозеф Мидлтон, а також арії з оркестром ББС.

Після цього: 2015 дебют на BBC фестивалі у Роял Альберт гол у Лондоні, та разом з Ігорем Гришиним дебютує у Вігмор Голлі.

2016 року — дебют у BBC Hoddinott Hall, Cardiff з оркестром Уельсу; дебют з BBC Philharmonic in Manchester під керівництвом Синайського Василя Серафимовича 2 Симфонією Густав Малера.

З сольними програмами Олена виступала у Gasteig München, Herkulessaal[de] München, Wigmore Hall London, Bellerive Festival Geneva, Schumann Haus Leipzig, Mendelssohn Haus Leipzig, Gewandhaus Leipzig, Jagdhaus Kössern, Buika Kankan Tokyo, Ulster Hall Belfast, Stadt Casino Basel, Zürich Tonhalle.

Репертуар

[ред. | ред. код]

Навчаючись у Музичній академії України ім. Чайковського в Києві підготувала та заспівала:

У 2009 році Олена Токар увійшла до трупи опери Лейпциг, де втілила низку образів:

Вона також була виконавицею партії сопрано у балеті Уве Шольца[de] «Велика Меса» Моцарта та у балетах Маріо Шредера «Lobgesang» Фелікса Мендельсона-Бартольді та «Реквієм» Моцарта.

Оперна сцена / Дебюти

[ред. | ред. код]

З 2009 року співачка стає солісткою державної опери у м.Лейпциг.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-10-14 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Чернігівські відомості. 2011
  3. ↑ а б в Захар Бутирський. Українська молода співачка зірвала оплески у Мюнхені. Deutsche Welle. 18.09.2012.
  4. ↑ а б Sängerin der Oper Leipzig bei ARD-Musikwettbewerb mit erstem Platz geehrt. [Архівовано 22 вересня 2012 у Wayback Machine.] DNN.online. 18.09.2012. (нім.)
  5. ↑ Ensemblemitglied der Leipziger Oper gewinnt ARD-Musikwettbewerb. Leipzig Fernsehen. 18.09.2012. (нім.)
  6. ↑ Поліщук Тетяна. Українці — найкращі! Названі переможці Другого міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі. День. — 2008. — № 193. — 25 жовтня.
  7. ↑ Preisträger beim 61. Internationalen Musikwettbewerb der ARD. KulturPort.de. 18.09.2012. (нім.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Корисні посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ББС радіо3 Олена Токар. https://www.bbc.co.uk/music/artists/24285042-bcc6-4d24-aa57-a537ad34654d (Англ.) . Процитовано 2015.
  2. ↑ ББС Радіо 3 Токар Олена.
  3. ↑ Olena Tokar / Official website. www.olenatokar.com (рос.). Процитовано 4 серпня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Токар_Олена_Миколаївна&oldid=43897231