Токтогульська ГЕС
| Токтогульська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 41°39′25″ пн. ш. 72°38′11″ сх. д. / 41.65697222° пн. ш. 72.63625° сх. д. | |
| Країна | Киргизстан |
| Адмінодиниця | Джалал-Абадська область |
| Стан | діюча |
| Річка | Нарин |
| Каскад | Наринський |
| Початок будівництва | 1956 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1260 МВт |
| Середнє річне виробництво | 4400 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Розрахований напір | 140 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 4×РО-170/505-В-535, |
| Витрата через турбіни | 245 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4хСВ-1100/250-36УЧ |
| Потужність гідроагрегатів | 1×360, 4×300 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна водоскидна |
| Висота греблі | 215 м |
| Довжина греблі | 292,5 м |
| Шлюз | нема |
| ЛЕП | ОРУ-500 кВ |
| Власник | ВАТ «Электрические станции» |
  Токтогульська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Токтогульська ГЕС — ГЕС на річці Нарин в Киргизстані. Гребля утворює Токтогульське водосховище, найбільше водосховище в Середній Азії. Входить до Нарин-Сирдар'їнського каскаду ГЕС. Названа на честь Токтогул Сатилганов.
Розташована в горах Центрального Тянь-Шаню на виході річки Нарин з Кетмень-Тюбинської долини.
Конструктивно станція є високонапірною гідроелектростанцією з гравітаційною бетонною греблею і пригребельною будівлею ГЕС. Розташована у вузькій гірській ущелині. Проєктна встановлена потужність ГЕС — 1260 МВт.[1]/
Водосховище станції — найбільше в Середній Азії, має такі розміри: довжина — 65 км, площа дзеркала — 284,3 км ², максимальна глибина — 120 м. Повна ємність Токтогульского водосховища становить 19,5 км³, корисна — 14 км³.
Місто Кара-Куль, розташоване на південь від греблі (нижче за течією від її греблі) є домівкою для персоналу ГЕС. Місто Токтогул розташоване на північ від греблі.
ГЕС спроєктована інститутом «Гідропроект».