Перейти до вмісту

Томас Бернгард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бернгард.
Томас Бернгард
Thomas Bernhard
Ім'я при народженніNiclaas Thomas Bernhard
ПсевдонімThomas Fabian
Народився9 лютого 1931(1931-02-09)
Герлен, Нідерланди
Помер12 лютого 1989(1989-02-12) (58 років)
Ольсдорф, Австрія
ПохованняГрінцинзький цвинтарd[1]
ГромадянствоАвстрія Австрія
Діяльністьпрозаїк, драматург
Alma materМоцартеум
Мова творівнімецька
Роки активності1957 - 1989
Жанрп'єса і проза
Magnum opusCorrectiond, Extinctiond, The Loserd, Woodcuttersd і Heldenplatzd
ПартіяАвстрійська народна партія[2] і Соціал-демократична партія Австрії[2]
БатькоAlois Zuckerstätterd
МатиHerta Fabjand
Автограф
Нагороди
Сайт: thomasbernhard.org
CMNS: Томас Бернгард у Вікісховищі

То́мас Бе́рнгард (нім. Thomas Bernhard; 9 лютого 1931 — 12 лютого 1989) — австрійський письменник та драматург.

Лауреат премії міста Бремен (1965), Австрійської державної премії (1968), премій Антона Вільдганса (1968), Георга Бюхнера (1970), Франца Грільпарцера та Франца-Теодора Чокора (обидві 1972), Міжнародної літературної премії Монделло (1983), французької премії Медічі (1988) та ін.

Коротка біографія

[ред. | ред. код]

Позашлюбна дитина, яку виховували в Австрії материні батьки (дід був письменником). Вчився в католицькій школі, залишив її в 1947 році, почав працювати продавцем у крамниці. У 1949–1951 перебував на лікуванні в легеневому санаторії, на легеневу хворобу хворів усе життя. У 1955–1957 роках навчався акторської майстерності в Зальцбургському університеті музичного та драматичного мистецтва «Моцартеум». Згодом повністю присвятив себе літературі. 1965 року переселився у власний будинок в окрузі Ґмунден, де пізніше й помер.

Творчість

[ред. | ред. код]

Прозаїк, драматург та поет Томас Бернгард жив відлюдником та рідко з'являвся на людях. Його перший роман — «Холоднеча» (1963 р.) — був визнаний подією в австрійській післявоєнній літературі. Особа, яка страждає через суспільство та протистоїть йому, — ось провідна тема романів «Божевілля» (1967 р.), «Вапняковий кар'єр» (1970 р.), «Коректура» (1975 р.).

З початку 70-х років Бернгард усе впевненіше виступав як драматург. Його комедії «Неук та божевільний» (1972 р.), «Суспільство на полюванні» (1974 р.) написані в традиціях театру абсурду. П'єси Бернгарда відрізняються сатиричною гостротою. У 1988 році з'явилася драма «Майдан героїв». У ній Бернгард змалював післявоєнну Австрію, де знову повільно визріває нацизм, і передбачив прихід до влади по-фашистськи налаштованих політиків. Постановка п'єси викликала загальнонаціональний скандал, почалося цькування автора в пресі. У нього стався серцевий напад. Перед смертю письменник заборонив публікувати його творчий доробок на батьківщині.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Для українського читача постать і творчість Т. Бернгарда відкрив письменник і перекладач Тимофій Гаврилів. У його перекладах з'явилися «Старі майстри», «Елізабет II», «Іммануїл Кант», «Площа Героїв», а також три «драмолетки про Кляуса Пайманна». Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса готує прем'єру за п'єсою «Іммануїл Кант».

Видання українською:

  • Томас Бернгард. Старі майстри. Елізабет II. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — 276 с.
  • Томас Бернгард. Іммануїл Кант. Драми про Кляуса Пайманна. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. — 216 с.
  • Томас Бернгард. Площа героїв. — Львів: Класика, 2008. — 220 с.
  • Томас Бернгард. Холоднеча. Старі майстри. — Харків: Фоліо, 2013. — 480 с.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Романи, повісті

[ред. | ред. код]

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Свято для Бориса (Ein Fest für Boris) (1970)
  • Сила звички (Die Macht der Gewohnheit) (1974)
  • Президент (Der Präsident) (1975)
  • Мінетті (Minetti) (1977)
  • Перед відставкою (Vor dem Ruhestand) (1979)
  • Покращувач світу (Der Weltverbesserer) (1979)
  • Над височінню гірської тиші (Über allen Gipfeln ist Ruh) (1981)
  • Лицар, Дене, Фосс (Ritter, Dene, Voss) (1984)
  • Лицедій (Der Theatermacher) (1984)
  • Елізабет II (Elisabeth II) (1987)
  • Площа героїв (Heldenplatz) (1988)

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • У смертну годину (In hora mortis) (1958, вірші)
  • Події (Ereignisse) (1991, оповідання)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Verstorbenensuche / за ред. Bestattung und Friedhöfe Wien
  2. ↑ а б Pink O. Thomas Bernhard / Hrsg.: R. Nowak — Wien: Die Presse Verlags-Gesellschaft, 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Бернгард&oldid=42911022