Перейти до вмісту

Тонунц Гурген Оганесович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тонунц Гурген Оганесович
Народився2 вересня 1922(1922-09-02)[1][2][3]
Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка[1][2][3]
Помер22 вересня 1997(1997-09-22)[3] (75 років)
Москва, Росія[1][3]
ПохованняТроєкуровське кладовище
Національністьвірмени[2]
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьактор
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії[2]
ЗакладМосфільм
Роки діяльностіз 1947[2]
IMDbnm0867426
Нагороди та премії
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»
народний артист Вірменської РСР народний артист Російської Федерації

Гурген Оганесович Тонунц (2 вересня 1922 — 21 вересня 1997) — радянський вірменський кіноактор. Заслужений артист Якутської АРСР (1961)/ Народний артист Вірменської РСР (1967). Народний артист Російської Федерації (1993).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у Всесоюзному державному інституті кінематографії (19471948). Працював у Кустанайському театрі.

Грав у фільмах: «Аркуш із блокнота» (1965, Марданбек), «Останній подвиг Камо» (1973, Камо), «Ранок» (Шаумян), «Назустріч совісті» (Сардаров) та ін.

Знявся в українських стрічках: «Небо кличе» (1959, Верст), «Закон Антарктиди» (1963, Йоган Гааген), «Космічний сплав» (1964, епіз.), «Два роки над прірвою» (1965, угорський полковник), «Один шанс із тисячі» (1968, Кестер), «Повість про чекіста» (1969), «Поштовий роман» (1969, Михайло Ставракі).

Література

[ред. | ред. код]
  • Актеры советского кино. Вьш. 8-й. Л., 1972;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.424.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]