Тортури питтям
Зовнішній вигляд
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Marquise_de_Brinvilliers.jpg/220px-Marquise_de_Brinvilliers.jpg)
Тортури питтям — способі катування, при якому жертву змушують випити велику кількість води впродовж короткого проміжку часу, що призводить до розтягування шлунка, отруєння водою і, можливо, смерті[1][2][3].
При цьому, часто рот жертви насильно утримується відкритим, щелепи розтиснутими, а ніс заткнутим. Рідину вводять через лійку або шматок тканини, просунутий у горлянку. Щоб не захлинутися, жертві доводиться ковтати рідину, яку їй вливають (у тому числі сечу або жовч). По шлунку, що роздувся, катувальники періодично можуть завдавати ударів, що викликає блювання — і тортури повторюються з початку.
- ↑ Sidney Lens. The Forging of the American Empire: From the Revolution to Vietnam: A History of U.S. Imperialism. — Pluto Press[en], 2003. — ISBN 0-7453-2100-3.
- ↑ Elaine Korry (14 листопада 2005). A Fraternity Hazing Gone Wrong. National Public Radio. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 16 липня 2012.
- ↑ Tom Zeller Jr. (15 січня 2007). Too High a Price for a Wii. New York Times. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
- Sturtz, Homer Clyde. The water cure from a missionary point of view // from the Central Christian Advocate, Kansas, June 4, 1902. — Kansas, 1907.[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- «Louis of Germany tortures men» — 14th-century illustration from Grandes Chroniques de France, reproduced in Chapter 4 of Anne D. Hedeman's The Royal Image (1991)(англ.)
- The Water Cure Described // The New York Times : newspaper. — 1902. — May 4. Процитовано 2009-12-06.
- Paul Kramer. The Water Cure // The New Yorker : magazine. — Condé Nast, 2008. — February 25. Процитовано 2009-12-06.