Тоса Міцумоті
| Тоса Міцумоті | |
|---|---|
| 土佐 光茂 | |
 «Автопортрет» | |
| Народився | бл. 1496 Кіото |
| Помер | 1550 Сакай, Префектура Осака, Японія |
| Підданство | Японія |
| Діяльність | художник |
| Відомий завдяки | художник |
| Відомі учні | Тоса Міцуйосі |
| Напрямок | Школа Тоса |
| Рід | рід Тоса |
| Батько | Тоса Міцунобу |
| Діти | 2 сини |
Тоса Міцумоті (бл. 1496 —1550) — японський художник періоду Муроматі. Представник школи Тоса.
Походив зі знатного роду Тоса, що були спадковими придворними живописцями імператорів. Єдиний син Тоса Міцунобу, голови Бюро живопису імператорського двору і голови митців сьогунату Муроматі. Народився близько 1496 року в Кіото. Навчався малюванню у батька. Згодом спільно з останнім виконував замовлення для імператорського двору й сьогунів роду Асікага.
Між 1522 і 1525 роками після смерті батька очолив Бюро живопису і став придворним художником. Згодом вправно поєднував державну кар'єру з розбудовою школи Тоса, яка отримувала численні замовлення. 1528 році отримав нижню ступінь п'ятого рангу. 1531 року призначено першим заступником міністра покарань. 1532 року надано старшу ступінь п'ятого рангу.
Після смерті у 1550 році Тоса Міцумоті його справу послідовно продовжили сини Тоса Міцумото і Тоса Міцуйосі.
.jpg)
Загалом наслідував стиль, засновником якого став Тоса Міцунобу. Разом з тим більше приділяв уваги деталям і декоративності. Виконував роботи для імператорського двору (відзначають фусума 1543 року), портрети сьогунів (відомим серед них є Асікаґа Йосіхару, 1550 рік), фусума (розсувні двері) для палацу сьогунів Нідзьо.
Тоса Міцумоті також є автором декількох релігійних робіт 1536 року, що зберігаються в храмі Дайго-дзі в Кіото. У 1550 році створив фрески в монастирі Каннон-дзі (сучасна префектура Сіга). Серед найкращих його творів є сувої «Історія храму Куваномі» (1532 рік) і «Історія храму Тайма» (1531 рік), які віднесено до Важливих культурних пам'яток Японії.
- Tazawa, Yutaka: Tosa Mitsumochi. In: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. ISBN 0-87011-488-3.
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 13, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030230), p. 740—741.
