Трав'янка чорноголова
| Трав'янка чорноголова | |
|---|---|
| |
| Самець трав'янки чорноголової | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
| Рід: | Трав'янка (Saxicola) |
| Вид: | Трав'янка чорноголова (S. torquata)
|
| Біноміальна назва | |
| Saxicola torquata | |
| Синоніми | |
|
Saxicola torquatus | |
Трав'я́нка чорноголо́ва, чека́н чорноголо́вий (Saxicola torquata) — невеликий комахоїдний горобцеподібний птах, що гніздиться в помірних районах Європи і Азії та Північної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. До середини 2000-х років вид Saxicola torquata розглядали у широкому розумінні, включаючи велику кількість підвидів. Проте згідно останніх досліджень не всі дослідники визнають його існування, виводячи у ранг видів таксони, які раніше були підвидами. При такому погляді на систематику Saxicola torquata нині розглядають як надвид, а в Україні зустрічаються трав'янка європейська (Saxicola rubicola) та трав'янка білошия (Saxicola maurus), які раніше вважали підвидом.
До середини 2000-х років усі систематики розглядали Saxicola torquata як самостійний вид, що включав велику кількість підвидів.[1] Ряд робіт, що базуються на методах молекулярної біології, обґрунтовують необхідність його розділення на ряд дочірніх видів.[2][3] У такому разі вид Saxicola torquata набуває ранг надвиду, а його підвиди стають видами, які відрізняються за генетичним і географічним критеріями:
- Saxicola torquatus
- Трав'янка європейська (Saxicola rubicola)
- Трав'янка білошия (Saxicola maurus)
- Saxicola stejnegeri
- Saxicola sibilla
Три інших види, які раніше не розглядали як підвиди трав'янки чорноголової, також було включено до складу надвиду:
Слід зауважити, що ця систематика поки що не є широко вживаною, наприклад у багатотомнику по птахам світу «Handbook of the Birds of the World» (2005)[4], а також на сайті МСОП (станом на січень 2016)[5] Saxicola torquata розглядають як один широкий вид.
Дрібний (менший за горобця) птах. Маса тіла 14-17 г, довжина тіла близько 13 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, горло і шия ззаду чорні; пера спини, поперека і крил чорні, з буруватою облямівкою; плями на боках шиї, надхвістя і смуги біля основи крил білі; воло, груди і боки тулуба яскраво-руді; черево та підхвістя світло-вохристі; махові і стернові пера чорні; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні всі темні пера зі світлою облямівкою. У дорослої самки в шлюбному оперенні верх темно-бурий, зі світлою строкатістю; надхвістя рудувато-буре; горло буре; воло і боки тулуба руді; груди і черево вохристі; біля основи крил вузькі білі смуги; у позашлюбному вбрати темні пера зі світлою облямівкою. Молодий птах зверху темно-бурий, густо позначений світлими рисками і плямами; низ вохристий, пера горла, вола і боків тулуба з вузькою темною верхівковою облямівкою.
Від лучної трав'янки відрізняється однотонно темним хвостом і відсутністю «брів», крім того, дорослий самець — чорною головою та горлом, а також білим надхвістям, а доросла самка — бурим горлом.[6]
Пісня нагадує пісню лучної трав'янки, крик тривоги — різке «чек — чек» або «вік — чек — чек». ⓘ
Ареал трав'янки чорноголової охоплює Європу, Північну Африку (північ Марокко, Алжиру і Тунісу) і Малу Азію.
В Україні гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь.
Протягом ХХ ст. ареал трав'янки чорноголової у Східній Європі (зокрема, в Україні) суттєво розширився[7]
Гніздовий біотоп виду складають сухі відкриті, нерідко кам'янисті місця з невисокими чагарниками. Цей вид тяжіє до біотопів відкритого типу з достатньою кількістю сідал – будь-яких елементів рослинності, що можуть бути використані для вистежування комах та інших безхребетних і полювання на них у повітрій на землі, для співання, патрулювання території, охорони гнізда тощо[7].
Гніздовий період розтягнутий та триває з березня до серпня. Гніздо трав'янка чорноголова облаштовує на землі в невеликій заглибині, при основі невеликого кущика або каменю. Основа гнізда робиться з моху, інша частина — з моху, перемішаного з сухими травами і корінцями. Лоток вистилається м'якими травинками, шерстю. Гніздо споруджується протягом 4 днів самкою, самець якщо і бере участь, то дуже незначну. В кладці 4-6 яєць, які насиджує самка, протягом 13-14 днів. Колір їх зеленувато-синюватий, іноді з легким рожевим відтінком, з цяточками іржасто-червонуватого кольору. Пташенята залишають гніздо на 12-16 добу свого життя. Протягом року пара має, як правило, два виводки.
Чисельність в Європі оцінена в 2,0-4,6 млн пар, в Україні — 26—38 тис. пар[8].
Раціон птаха складають переважно жуки і двокрилі, та їх личинки, як також й інші комахи, яких він ловить на землі. Взимку і восени також споживає наземних молюсків, та як виняток — насіння рослин.
- 8777 Торквата — астероїд, названий на честь цього птаха.
- ↑ Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.(рос.)
- ↑ Zink, R.M., Pavlova, A., Drovetski, S. V., Wink, M., & Rohwer, S. (2009). Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex. — Molecular Phylogeny and Evolution. — 52: 769—773. Abstract.(англ.)
- ↑ Wink, M.; Sauer-Gürth, H., & Gwinner, E. (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting. — British Birds 95: 349—355. PDF full text(англ.)
- ↑ Hoyo, J. del, et al., eds. (2005). Handbook of the Birds of the World, vol. 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 895. ISBN ISBN 84-87334-72-5.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ BirdLife International. 2015. Saxicola torquatus. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22710184A67243947. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T22710184A67243947.en. Downloaded on 27 December 2015.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- ↑ а б Банік М. В. Розширення ареалу чорноголової трав'янки (Saxicola torquata L.) в Україні та його можливі причини // Біологія та валеологія. Зб. наук. праць. — Харків: ХДПУ. — 2000. — Вип. 3. — С. 36-49.
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).