Трансадріатичний газопровід
| Трансадріатичний газопровід | |
 | |
| Коротка назва | TAP |
|---|---|
| Названо на честь | Адріатичне море |
| Країна |
 Албанія,  Греція і  Італія |
| Організаційно-правова форма | Акціонерне товариство[d] |
| Розташування штаб-квартири | Баар |
| Кількість працівників | 250 осіб |
| Оператор | Trans Adriatic Pipeline AGd |
| Довжина або відстань | 878 км |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Трансадріатичний газопровід у Вікісховищі | |
Трансадріати́чний газопро́від (англ. Trans Adriatic Pipeline — TAP) — трубопровід для транспортування природного газу з Каспійського й Близькосхідного регіонів у Західну Європу. Введено в експлуатацію у листопаді 2020.
Маршрут газопроводу довжиною в 520 кілометрів — Греція, Албанія, Адріатичне море (офшорна частина), Італія. Розробники проекту — швейцарська EGL, норвезька Statoil, німецький E.ON Ruhrgas. Передбачувана потужність газопроводу — 10 млрд м³ на рік, з можливістю збільшення пропускної здатності до 20 млрд.
28 червня 2013 було оголошено, що головний конкурент — газопровід Набукко — закритий, а пріоритетним проектом тепер є Трансадріатичний газопровід.
3 березня 2016 р. Єврокомісія схвалила будівництво Трансадріатичного газопроводу. Передбачається, що він стане частиною Південного газового коридору.
Акціонери Трансадріатичного трубопроводу: BP (20 %), SOCAR (20 %), Snam (20 %), Fluxys (19 %), Enagas (16 %) і Axpo (5 %).
У 2016 розпочато будівництво Trans Adriatic Pipeline[1]
Європа до 2020 року розраховує отримувати по цій трубі 10 млрд кубометрів газу на рік.[2]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- ↑ ЄС почав будувати Трансадріатичний газопровід
- ↑ https://www.segodnya.ua/economics/enews/es-nachal-stroit-transadriaticheskiy-gazoprovod-716577.html ЕС начал строить Трансадриатический газопровод — Экономика — TAP является частью Южного газового коридора | СЕГОДНЯ