Транспортні сертифікати РРФСР
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/c/c1/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg)
Транспортні сертифікати (рос. Транспортные сертификаты) — різновид паперових грошей радянського карбованця, що випускалися в СРСР у 1923—1924 роках з символікою РРФСР. Випускались купюри лише номіналом у 5 карбованців.
На підставі постанови Ради Праці і Оборони СРСР від 26 липня 1923 року з метою збільшення оборотних коштів залізниць і водного транспорту СРСР випускалися транспортні сертифікати[1].
Сертифікати випускалися серіями по 200 тисяч штук в кожній серії, мали одно- і двозначну серію та шести- і семизначну нумерацію.[2] Вони були обов'язкові до оплати всіх перевезень та інших послуг залізничного, морського і річкового транспорту. Прийом до платежів і погашення проводили за курсом золотого карбованця, встановленого котирувальною комісією. Спочатку сертифікати дозволялося приймати тільки квитковим касам залізниць і водного транспорту СРСР. Але незабаром їх дозволили приймати в будь-які платежі касами Держбанку і Наркомфіну СРСР. В умовах обігу радзнаків, що знецінювалися, сертифікати НКШС отримали загальне визнання як розмінних грошей стійкої валюти в золотому обчисленні по відношенню до банківського білета — червінця, які, надходячи у обіг, витісняли радзнаки[1].
Було здійснено п'ять випусків транспортних сертифікатів номіналом в 5 карбованців золотом[2]. Відомі пробні сертифікати номіналом в 3 карбованця золотом, але так як цей номінал не був кратним по відношенню до червінця, їх вирішили не випускати[3].
Оформлення всіх сертифікатів було однотипним, з деякими змінами в тексті. Вони виготовлялися з кремового паперу, з водяними знаками із зображенням зі скульптури «Робітник» та елементами і стилі «мура», що мав тиснення під тканину й містили державний герб РРФСР, емблему НКШС та зображення поїзда. Друк був лілово-коричневого кольору.[4][5].
На зворотному боці купюр містився пояснювальний текст з умовами обігу сертифікатів і виписка з урядового документа: на першому випуску — з декрету Ради Народних Комісарів РРФСР, на наступних випусках — з постанови Ради Праці і Оборони СРСР[2] . Транспортні сертифікати були вилучені з обігу в липні 1924 року, після завершення грошової реформи. Відомі сертифікати з термінами дії до 1 березня і 1 травня 1924 року.
|
- ↑ а б Сталин и деньги. Арсеній Звєрєв. 2012. Процитовано 9 лютого 2017.
{{cite book}}
: Проігноровано|website=
(довідка) (рос.) - ↑ а б в г Транспортные сертификаты. Образца 1923 г. fox-notes.ru. Процитовано 9 лютого 2017. (рос.)
- ↑ 3 рубля золотом 1923 года. southklad.ru. Процитовано 9 лютого 2017. (рос.)
- ↑ 5 рублей золотом 1923 года. southklad.ru. Процитовано 9 лютого 2017. (рос.)
- ↑ 5 рублей золотом 1923 Транспортный сертификат (разновидности по сериям). coinsrussia.blogspot.com. Процитовано 9 лютого 2017. (рос.)
- Боны, банкноты, бумажные деньги bonistics.org (рос.)
- Каталог бумажных денежных знаков fox-notes.ru (рос.)
- Монеты СССР ussr-coins.ru (рос.)