Трафермін
| Систематична назва (IUPAC) | |
| ? | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | ? |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C764H1201N217O219S6 |
| Мол. маса | 17122.67 г/моль |
| Синоніми | CAB-2001; Recombinant human basic fibroblast growth factor; rhbFGF; 2-155-Basic fibroblast growth factor (human clone lambdaKB7/ lambdaHFL1 precursor reduced) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | Топічні ліки (спрей)[1] |
 |
Трафермін (англ. trafermin) — рекомбінантний людський фактору росту фібробластів 2 (англ. Recombinant human basic fibroblast growth factor (rhbFGF)). Створений за допомогою технології рекомбінантних ДНК і продукується в організмі кишкової палички E. coli.[2]
Цей рекомбінантний білок має такі ж властивості та функції, як і фактор росту фібробластів 2 (англ. FGF2), що продукується в організмі людини. Трафермін активує проліферацію та диференціацію клітин. В складі лікарських засобів використовується для загоєння виразок на шкіри, опіків, лікування діабетичної стопи, періодонтиту, переломів кісток та інших явищ, що пов'язані із порушенням цілісності сполучної тканини.[3]
Трафермін вперше був отриманий американською корпрорацією Scios Inc. (нині належить компанії Johnson & Johnson). У 1988 році японська компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. отримала ліцензію на виготовлення траферміну від Scios Inc..
У 2000 році застосування траферміну для лікування хронічних виразок було схавлено Управлінням з продовольства і медикаментів Китаю (англ. CFDA).[4]
Після 13 років випробувань у червні 2001 році компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії трафермін під торговою назвою Fiblast®Spray. Цей препарат випускається у формі спрею для зовнішнього застосування. Його застосовують для лікування пролежнів, діабетичної стопи, опіків та інших виразок на шкірі.[4][5]
У 2006 році було ліцензоване постачання Fiblast®Spray у Південну Корею. У 2007 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну у стоматологічній практиці у Північній Америці та Європі. У 2009 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну в лікуванні виразок у Північній Америці та Європі.[6]
У грудні 2016 року компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії препарат Regroth®. Він активує регенерацію періодонтальної зв'язки, цементу зуба та альвеолярної кістки. Цей препарат часто застосовується японськими фахівцями з лікування пародонтозу.[джерело?]
Трафермін сполучений із гепарин-сульфатом, який є його кофактором. Така сполука приєднується до позаклітинної частини рецептору фактору росту фібробластів (англ. FGFR). Приєднання викликає димеризацію рецептору. Тоді кожний мономер спочатку автофосфорилюється (фосфорилює сам себе), а потім фосфорилює інший мономер. Фосфорилювання відбувається по амінокислоті тирозин (бо даний рецептор є рецепторною тирозинкіназою). Таким чином рецептор стає активним і може фосфорилювати свої білки-мішені в цитозолі.[4] В такий спосіб сигнал від молекули траферміну передається далі по одному із сигнальних шляхів клітини.
Те, який саме сигнальний шлях буде активовано, залежить від того, який білок-мішень буде фосфорильовано рецептором. Різні сигнальні шляхи призводять до різних кінцевих ефектів впливу траферміну на клітину.
Якщо рецептор профосфорилює білок FRS2, то активується RAS/MAPK сигнальний шлях (англ. RAS/MAP kinase pathway). Це призводить до стимулювання проліферації фібробластів, епітеліальних клітини, клітин гладкої мускулатури судин та ендотеліальних клітини судин.[2] Також стимулюється диференціація клітин.
Фосфорилювання рецептором білку FRS2 активує також і PI3К/AKT сигнальний шлях (англ. PI3K/AKT signaling pathway). Цей шлях регулює виживання та детермінацію клітин.
У випадку фосфорилювання рецептором фосфоліпази С Гамма (англ. PLCγ) активується однойменний шлях (англ. PLCγ pathway). Він впливає на міграцію та адгезію клітин.[7]
Ці ефекти на організменному рівні виявляються у пришвидшенні та збільшенні ефективності процесів загоєння ран, виразок та опіків.
Трафермін застосовують для лікування широкого спектру хвороб і явищ, що пов'язані з порушенням цілісності сполучної тканини або її структури:[3][4]
- Рани
- Виразки на шкірі
- Діабетична стопа
- Пролежні
- Періодонтит
- Переломи кісток
- Опіки другого ступеню
- Ішемічна хвороба серця
- Переферичні судинні захворювання
- Нориці шлунково-кишкового тракту
- Для стимуляції ангіогенезу
- Для регенерації волосяних фолікул під час загоювання ран
- ↑ Seung-Kyu Han (15 вересня 2015). Innovations and Advances in Wound Healing. Springer. с. 206–. ISBN 978-3-662-46587-5. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ а б Trafermin. www.pharmacodia.com. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ а б Trafermin. www.drugbank.ca. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ а б в г Hui, Qi; Jin, Zi; Li, Xiaokun; Liu, Changxiao; Wang, Xiaojie (26 червня 2018). FGF Family: From Drug Development to Clinical Application. International Journal of Molecular Sciences. Т. 19, № 7. doi:10.3390/ijms19071875. ISSN 1422-0067. PMC 6073187. PMID 29949887. Процитовано 22 червня 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ R&D Pipeline | Research & Development Division | Business | Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. www.kaken.co.jp. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ History | About Kaken | Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. www.kaken.co.jp. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ Teven, Chad M.; Farina, Evan M.; Rivas, Jane; Reid, Russell R. (1 грудня 2014). Fibroblast growth factor (FGF) signaling in development and skeletal diseases. Genes & Diseases. Т. 1, № 2. с. 199—213. doi:10.1016/j.gendis.2014.09.005. ISSN 2352-4820. PMC 4323088. PMID 25679016. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- A Phase2 Clinical Trial of Trafermin in Patients With Marginal Periodontitis in Japan (2005), Kaken Pharmaceutical [1] [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.] (clinicaltrials.gov)
- Bogousslavsky J, Victor SJ, Salinas EO, Pallay A, Donnan GA, Fieschi C, Kaste M, Orgogozo JM, Chamorro A, Desmet A; European-Australian Fiblast (Trafermin) in Acute Stroke Group. Fiblast (trafermin) in acute stroke: results of the European-Australian phase II/III safety and efficacy trial. Cerebrovasc Dis. 2002;14(3-4):239-51. doi: 10.1159/000065683. PMID 12403958.
 |