Третя поправка до Конституції США
Третя поправка до Конституції США | |
Країна | США |
---|---|
Юрисдикція | США |
Входить у цикл | Поправки до Конституції США |
Повний твір доступний на | law.cornell.edu/constitution/third_amendment |
Посилання на правовий акт | U.S. Const. am. 3 і U.S. Const. am. III |
На противагу | Quartering Actsd |
Третя поправка до Конституції США у Вікісховищі |
Третя поправка до Конституції США (англ. Third Amendment to the United States Constitution) набула чинності 15 грудня 1791 року і була частиною Білля про права. Вона забороняє квартирування солдатів без згоди власників будинку у мирний час. Поправка була запропонована у зв'язку з поширеною практикою квартирування британських солдатів у будинках колоністів під час колоніального панування Британської імперії над американськими землями. Така практика була закріплена Актом про постій 1765 року.
У мирний час жоден солдат не повинен квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише у встановленому законом порядку. Оригінальний текст (англ.)No Soldier shall, in time of peace be quartered in any house, without the consent of the Owner, nor in time of war, but in a manner to be prescribed by law.
Текст Третьої поправки був запозичений із англійського Білля про права 1689 року, у якому йдеться про те, що «останній король Яків II…набирав і утримував в межах Королівства у мирний час постійну армію без згоди Парламенту і розміщав солдатів на постій супроти закону» та забороняється незаконний постій солдатів у мирний час.
У 1765 році британський парламент прийняв Акт про постій (англ. Quartering Act), за яким американські колонії повинні були оплачувати перебування там британських солдатів. Крім того, якщо у казармах не вистачало місця для солдатів, колоністи повинні були забезпечити для них проживання у приватних готелях, корчмах і тавернах. 1774 року, після Бостонського чаювання, був прийнятий новий акт, який дозволяв постій британських солдатів навіть у приватних будинках колоністів. Цей документ став однією з причин революції[1].
У Декларації незалежності США квартирування солдатів у приватних будинках було вказано однією з причин проголошення незалежності: «Він [Король Георг III] розквартировував серед нас велику кількість озброєного війська».
Згодом, після утвердження Конституції США, виникла необхідність у прийнятті певних поправок, які склали Білль про права. Одним з найважливіших пунктів політичні діячі вважали саме Третю поправку. Згодом до неї були запропоновані певні уточнення, зокрема необхідно було визначити, що слід вважати війною і хто саме має право видавати закони, що визначають умови розквартирування солдатів під час війни[2].
Третя поправка є однією з таких, що викликають найменше суперечок. Майже немає пов'язаних з нею прецедентів. Це пояснюється тим, що на території США проходило не дуже багато воєн.
- ↑ In Our Defense, Ellen Alderman and Caroline Kennedy, pp. 107–108, published by Avon Books, 1991.
- ↑ Tom W. Bell, The Third Amendment: Forgotten but Not Gone [Архівовано 21 листопада 2012 у Wayback Machine.], 2 William & Mary Bill of Rights J. 117 (1993)