Трипрудне
| село Трипрудне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський |
| Рада | Чистенська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01160430050063168 |
| Облікова картка | Трипрудне |
| Основні дані | |
| Населення | 724[1][2] особи |
| Поштовий індекс | 97572[1] |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°53′59″ пн. ш. 34°1′26″ сх. д. / 44.89972° пн. ш. 34.02389° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 97570, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Радянська, буд. 25[1] |
| Карта | |
  Трипрудне | |
 Трипрудне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Трипру́дне (до 1948 року — Тере́к-Елі́; крим. Terek Eli, рос. Трёхпрудное) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Населення становить 724[1][2] особи.
Орган місцевого самоврядування — Чистенська сільська рада.
В селі знаходиться мечеть Терек-Елі Джамісі.
Село Трипрудне розташоване практично в центрі району, у верхів'ї річки Західний Булганак, на північному схилі долини, в поздовжньому зниженні між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами Кримських гір. Над селом знаходиться найбільша вершина Зовнішнього пасма — Бадана.
Село лежить за 1 км від південно-західній околиці Сімферополя, найближча залізнична станція Чистенька — 1 км. Сусідні села: за 1 км на північний схід Молочне, і за 1,5 км — Трудолюбове на південний захід і Чистеньке — на південний схід.
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року, з якого можна судити, що в останній період Кримського ханства Діреклі Ель входив до Акмечетського кадилика Акмечетського каймакамства[3]. Після захоплення Криму Росією 8 лютого 1784 року село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[4]. Після реформ Павла I, з 1792 по 1802 роки, входило до складу Акмечетського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[6], Терек-Елі був включений до складу Ескіордінської волості Сімферопольського повіту. У Відомостях про всі селища, з яких Сімферопольський повіт складається… 1805 року в Тереклі значилося 16 дворів і 85 жителів кримських татар[7]. На військово-топографічної карти 1817 року позначений Тереклі з 12 дворами[8].
На мапі 1842 року Тереклі-Елі позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[9]. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тереклі-Елі фігурує як дача з 4 дворами і 21 жителем, а на карті 1865 позначений, як економія Арента[10]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р.» за результатами Х ревізії 1887 року назва не зустрічається.
Наприкінці XIX — початку XX століття село, мабуть, відродили і в Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р.Тереклі-Елі відносяться до Підгородно-Петровської волості Сімферопольського повіту[11].
За Радянської влади в результаті адміністративних реформ початку 1920-х років до 1922 року була скасована волосна система[12] і, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 Терек-Елі входив до складу Чістенської сільради Сімферопольського району[13].
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Терек-Елі перейменували в Трипрудне[14].
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Трипрудне приєднали до Бахчисарайського району[15][16], а з 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», включили до складу Сімферопольського[17].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 30 чоловіків та 36 жінок[18].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 724[1] особи.
Рідною мовою назвали[19]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| кримськотатарська | 664 | 91,71 % |
| російська | 53 | 7,32 % |
| українська | 2 | 0,28 % |
| вірменська | 1 | 0,14 % |
| молдавська | 1 | 0,14 % |
| інші мови | 3 | 0,41 % |
- ↑ а б в г д Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ а б Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 травня 2013. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Камеральное Описание Крыма л. А
- ↑ Административно-территориальное деление крыма. Архів оригіналу за 10 листопада 2004. Процитовано 28 червня 2011.
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни
- ↑ ИТУАК, т. 26, стр.93. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения
- ↑ «Военная топографическая карта полуострова Крым … 1817-го года». Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2016-04-10 у Wayback Machine.]
- ↑ «Топографическая карта полуострова Крым, л. VII,.Съёмка полковн. Бетева и подолк. Оберга. 1842 г.». Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 28 червня 2011. [Архівовано 2017-08-24 у Wayback Machine.]
- ↑ «Карта Таврической губ. по рекогносцировке, 1865 года, лист 12»[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 274
- ↑ Прохоров В. В. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период нэпа. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр.352
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18 мая 1948 года.
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 440
- ↑ Административно-территориальное деление Крыма во второй половине 20 века, стр.46
- ↑ Крым 1783—1998 гг., стр. 443
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - 001 СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
