Три спогади моєї юності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три спогади моєї юності
фр. Trois souvenirs de ma jeunesse
Жанрдрама
РежисерАрно Деплешен
ПродюсериПаскаль Кочето
Урі Мільштейн
СценаристиАрно Деплешен
Жулі Пейр
У головних
ролях
Кантен Дольмер
Лу Руа-Леколліне
Матьє Амальрік
ОператорІрина Любчанськи
КомпозиторГрегуар Етзель
ХудожникТома Бакуні
КінокомпаніяWhy Not Productionsd
Тривалість120 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік2015
Дата виходу15 травня 2015 (Канни)
20 травня 2015 (Франція)
DVD-реліз: 13 жовтня 2015[1]
Кошторис3 936 497[2]
Касові збори$1,6 млн (США)[3]
IMDbID 4048050
РейтингIMDb: 0.0/10 stars
whynotproductions.fr/film3.php?id=136

«Три спогади моєї юності» (фр. Trois souvenirs de ma jeunesse) — французький драматичний фільм 2015 року, поставлений режисером Арно Деплешеном. Стрічка є приквелом фільму «Як я обговорював... (моє сексуальне життя)», що вийшов на екрани у 1996 році[4].

Фільм показали в рамках Двотижневика режисерів на 68-му Каннському кінофестивалі у 2015 році[5], де він здобув Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD)[6]. Стрічку було номіновано в 11 категоріях на здобуття кінопремії «Сезар» 2016 року, зокрема як найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу (отримав нагороду)[7][8] .

Сюжет

[ред. | ред. код]

Закінчивши свої антропологічні дослідження, повний упевненості, Поль Дедалю повертається з Туркменістану до рідної Франції, де в аеропорту його зустрічає спецназ і агент служби національної безпеки, який пред'являє паспорт його двійника, що помер два роки тому в Австралії, вимагаючи пояснень. Це спонукає Поля звернутися до минулого. Він згадує своє дитинство в Рубе, напади божевілля матері, той зв'язок, який об'єднував його з братом Іваном. Згадує, як йому виповнилося шістнадцять, а батько став невтішним вдівцем. Згадує студентські роки в Парижі і знайомство з доктором Беганзіном, свій зростаючий інтерес до антропології. Серез спогадів і конспіративна поїздка до радянського Мінська, де він разом з підробним паспортом з ізраїльською візою віддав своє ім'я єврейському хлопцю — відмовникові. І, звичайно ж, Поль згадує Естер — кохання усього свого життя….

У ролях

[ред. | ред. код]
Кантен Дольмер ···· Поль Дедалю
Лу Руа-Леколліне ···· Естер
Матьє Амальрік ···· дорослий Поль
Дінара Друкарова ···· Ірина
Сесіль Гарсія-Фогель ···· Жанна Дедалю
Франсуаза Лебрюн ···· Роз
Ірина Вавілова ···· мадам Сидорова
Олів'є Рабурден ···· Абель Дедалю
Еліот Мільштейн ···· Марк Сільберберг
П'єр Андро ···· Ковалькі
Лілі Тайєб ···· Дельфін Дедалю
Рафаель Коен ···· Іван Дедалю
Грегорі Гейфец ···· Натан
Клеманс ле Галль ···· Пенелопа
Тео Фернандес ···· Боб

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Три спогади моєї юності»[9]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2015 Каннський міжнародний кінофестиваль Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD)
(Двотижневик режисерів)
Три спогади моєї юності Перемога
2015 Міжнародний кінофестиваль у Чикаго[10] Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий фільм Три спогади моєї юності Номінація
2015 Срібна Меморіальна дошка найкращому художнику-постановнику Тома Бакуні Перемога
2015 Кінофестиваль у Кабурі[11] Найкращий режисер Арно Деплешен Перемога
2015 Приз Луї Деллюка[12] Найкращий фільм Три спогади моєї юності Номінація
2016 Премія «Люм'єр» Найкращий фільм Три спогади моєї юності Номінація
Найкращий режисер Арно Деплешен Перемога
Найкращий молодий актор Кантен Дольмер Номінація
Найкраща молода акторка Лу Руа-Леколліне Номінація
Найкращий сценарій Арно Деплешен, Жулі Пейр Номінація
Найкращий кінооператор Ірина Любчанськи Номінація
Найкраща музика до фільму Грегуар Етзель Перемога
Премія «Сезар»[7][8] Найкращий фільм Три спогади моєї юності Номінація
Найкраща режисерська робота Арно Деплешен Перемога
Найперспективніший актор Кантен Дольмер Номінація
Найперспективніша акторка Лу Руа-Леколліне Номінація
Найкращий сценарій Арно Деплешен, Жулі Пейр Номінація
Найкраща операторська робота Ірина Любчанськи Номінація
Найкращі декорації Тома Бакуні Номінація
Найкращий дизайн костюмів Наталі Рауль Номінація
Найкращий монтаж Лоранс Бріо Номінація
Найкращий звук Ніколя Конта, Сільвен Мельбран,
Стефан Тібо
Номінація
Найкраща музика до фільму Грегуар Етзель Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Trois souvenirs de ma jeunesse DVD (DVD) [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
  2. Trois souvenirs de ma jeunesse. JP's Box-Office. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 17 січня 2016.
  3. Trois souvenirs de ma jeunesse (My Golden Days). Box Office Mojo.
  4. Cannes: Directors' Fortnight Announces Arnaud Desplechin's 'My Golden Years'. The Hollywood Reporter. 17 квітня 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  5. "My Golden Years" will be at the Directors' Fortnight. Quinzaine des Réalisateurs. 17 квітня 2015. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
  6. Rebecca Ford (22 травня 2015). Cannes: 'Embrace of the Serpent' Tops Directors' Fortnight Awards. Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 17 січня 2016.
  7. а б Vincent Formica, Laëtitia Forhan. http://www.allocine.fr/diaporamas/cinema/diaporama-18650036/2 (фр.) . 27.01.2016. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 28.01.2016.>
  8. а б Cesar Awards: Philippe Faucon’s Drama ‘Fatima’ Wins Best Film. Variety. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 27 лютого 2015.
  9. Нагороди та номінації фільму «Три спогади моєї юності» на сайті IMDb
  10. 51st Chicago International Film Festival Reveals Its Competition Winners At Awards Night. Chicago International Film Festival. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 17 січня 2016.
  11. Le Palmarès des Swann d'Or 2015. Cabourg. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  12. Philippe Faucon’s ‘Fatima’ Wins Louis Delluc Prize for Best French Film. Variety. 16 грудня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]