Трупіал багамський
| Трупіал багамський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Icterus northropi J. A. Allen, 1890 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л багамський[2] (Icterus northropi) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Ендемік Багамських Островів. До 2010 року вважався конспецифічним з кубинським, антильським і пуерто-риканським трупіалами[4][5][6][7][8]. Вид названий на честь американського орнітолога Джона Ісаї Нортропа[en][9].
Довжина птаха становить 20-22 см. Забаравлення переважно чорне, спина має коричнюватий або зеленуватий відтінок. Нижня частина грудей, живіт, гузка, нижня частина спини і надхвістя жовті, на крилах жовті плями. Першорядні покривні пера мають білі кінчики. Самиці є дещо блідішими за самців. У молодих птахів верхня частина тіла оливкова або оливково-сіра, нижня частина тіла і надхвістя зеленувато-жовті. З віком у молодих птахів обличчя і горло набуває чорного забарвлення, потім решта тіла. Очі темно-карі, дзьоб чорний, знизу біля основи сизий, лапи сизі.
Багамські трупіали раніше мешкали на островах Абако[en] і Андрос, однак на початку 1990-х років вимерли на Абако. Вони живуть в усх природних середовищах, представлених на Андросі, переважно в лісах карибської сосни, пальмових гаях, водно-болотних угіддях, рідше у вторинних заростях, на полях і плантаціях, трапляються в людських поселеннях. Живляться переважно комахами. а також плодами і нектаром. Сезон розмноження триває з березня по серпень з піком у трівні-липні.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників. популяція багамських трупіалів становить від 2400 до 8400 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, катастрофічні урагани, такі як ураган Ендрю, що вплинув на вимирання птахів на Абако, а також хижащтво х боку інтродукованих кішок і гніздовий паразитизм з боку синіх вашерів[10].
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus northropi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 серпня 2022.
- ↑ R.J. Sturge, F. Jacobsen, B.B. Rosensteel, R.J. Neale & K.E. Omland. Colonization of South America from Caribbean Islands Confirmed by Molecular Phylogeny with Increased Taxon Sampling. „The Condor”. 111 (3), ss. 575–579, 2009. doi:10.1525/cond.2009.080048.
- ↑ O.H. Garrido, J.W. Wiley & A. Kirkconnell. The genus Icterus in the West Indies. „Ornitologia Neotropical”. 16 (4), ss. 449–470, 2005.
- ↑ J.T. Weir, E. Bermingham & D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106.
- ↑ Omland, Kevin; Lanyon, Scott; Fritz, Sabine (1999). A Molecular Phylogeny of the New World Orioles (Icterus): The Importance of Dense Taxon Sampling. Molecular Phylogenetics and Evolution. 12 (2): 224—39. doi:10.1006/mpev.1999.0611. PMID 10381325.
- ↑ Chesser, R.T.; Banks, R.C.; Barker, F.K.; Cicero, C.; Dunn, J.L.; Kratter, A.W.; Lovette, I.J.; Rasmussen, P.C.; Remsen Jr., J.V.; Rising, J.D.; Stotz, D.F.; Winker, K. (2010). Fifty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds. Auk. 127 (3): 726—744. doi:10.1525/auk.2010.127.3.726.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 274. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Price, M. R., V. Robinette, and W. K. Hayes. 2010. Population status and breeding ecology of the Bahama Oriole (Icterus dominicensis northropi). Pg. 75 in the COS/AOU/SCO Meeting Abstracts [1]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |