Трупіал венесуельський
Трупіал венесуельський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Венесуельський трупіал (Кюрасао)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Icterus icterus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Oriolus icterus Linnaeus, 1766 Xanthornus icterus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л венесуельський[2] (Icterus icterus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці та на Карибах. Є національним птахом Венесуели[3].
Довжина птаха становить 23 см. Забарвлення переважно яскраво-оранжеве. Голова, горло, верхня частина грудей, спина, крила і хвіст чорні. На крилах білі плями, плечі чорні, задня частина шиї оранжева. Очі жовті, навколо очей плями голої блакитної шкіри. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Виділяють три підвиди:[4]
- I. i. icterus (Linnaeus, 1766) — північ центральної Венесуели;
- I. i. ridgwayi (Hartert, E, 1902) — північ Колумбії і Венесуели, острови Аруба, Кюрасао, Бонайре, Маргарита і Тринідад;
- I. i. metae Phelps Jr & Aveledo, 1966 — північно-східна Колумбія і крайній захід Венесуели (південний захід Апуре).
Венесуельські трупіали мешкають в Колумбії і Венесуелі, на Тринідаді і Тобаго та на Нідерландських Антильських островах. Вони також були інтродуковані на острови Пуерто-Рико, Мона[en], Сент-Томас, Сент-Джон, Антигуа і Домініка. Венесуельські трупіали живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях, чагарникових і кактусових заростях, в саванах льяносу та в галерейних лісах, на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними хребетними, зокрема пташенятами, плодами і яйцями. Сезон розмноження триває з березня по вересень. На відміну від інших трупіалів, венесуельські трупіали не будують власні гнізда, а захоплюють чужі, виганяючи з них власників, або використовують вже покинуті гнізда. Зокрема, вони захоплюють гнізда великих пітанг і рудолобих м'якохвостів Захопивши гніздо, птахи розорюють його, поїдаючи пташенят або яйця, які там знаходились. Після того самиці відкладають 3-4 яйця. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні.
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus icterus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ El turpial es el ave nacional de Venezuela (іспанською) . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 серпня 2022.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |