Перейти до вмісту

Труш Аріадна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Труш Аріадна Михайлівна
Портрет Аріадни Труш (Драгоманової). Іван Труш. 1910-ті роки
Народилася15 березня 1877(1877-03-15) Редагувати інформацію у Вікіданих
Женева, Швейцарія
Померла1954 Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоШвейцарія ШвейцаріяБолгарія Болгарія Російська імперіяЗУНР ЗУНР УРСР
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДрагоманов Михайло Петрович
МатиДрагоманова Людмила Михайлівна
Брати, сестриЛідія Шишманова, Драгоманов Світозар Михайлович
У шлюбі зТруш Іван Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиОксана Іванівна, Слоневська Аріадна Іванівна, Труш Мирон Іванович, Труш Роман Іванович

Аріадна Михайлівна Драгоманова, у шлюбі Труш (27 (15) березня 1877(18770315), Женева, Швейцарія — 1954, Львів) — дочка Михайла Драгоманова. Племінниця Олени Пчілки та кузина Лесі Українки. Сестра Лідії Шишманової та Світозара Драгоманова. Дружина маляра Івана Труша. Авторка спогадів про Лесю Українку.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Кузини Леся Українка та Рада Драгоманова. 1894 р.
Драгоманови й Косачі у 1890-х. Сидять, зліва направо: Світозар, Лідія, Олександра (дружина Олександра Драгоманова) з донькою Оксаною, Олена Пчілка. Стоять, зліва направо: Оксана й Ізидора Косач та Аріадна Драгоманова
Викладачі та студенти Наукових курсів українознавства у Львові (організованих ТПУНЛШ), 5 липня 1904 р. Зліва направо: перший ряд (сидять): М. Дверницька, В. Чикаленківна, А. Трушева, І. Труш; другий ряд (сидять): П. Рябков, Т. Ревакович, І. Брик, М. Ганкевич, Хв. Вовк, М. Грушевський, І. Франко, М. Грушевська, Вол. Гнатюк; третій ряд (стоять): Вол. Дорошенко, М. Підлісецька (Мудракова), Г. Чикаленківна, К. Голицинська, О. Андрієвська, М. Липа, І. Липа, Ф. Шолудько, В. Панейко, Л. Сміщук, Л. Гарматій; четвертий ряд (стоять): Вол. Лаврівський, Е. Голицинський, Юл. Бачинський, М. Крушельницька (Дроздовська), Дм. Дорошенко, Я. Грушкевич, Л. Чикаленко, Мих. Грушкевич, Ст. Дольницький, А. Хомик, М. Росткович; п'ятий ряд (стоять): Юл. Ситник, Ол. Скоропис, Дм. Розов, Д. Старосольська (Шухевичівна), Вол. Загайкевич, Т. Єрми (п-ні Боднарова), Мих. Мочульський.
Могила родини Трушів на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Народилася 27 (15) березня 1877(18770315) року в родині Михайла Драгоманова та Людмила Драгоманової (Кучинської) у Женеві, де з осені 1876 р. через вимушену з політичних причин еміграцію мешкала родина Драгоманових.

Освіту здобула в Сорбонні, студіювала літературу, історію, філософію та математику.

1889 р. разом з батьками переїхала до Софії, де навчалася малярству в Софійській мистецькій школі.

У 1894—1895 рр. родину Драгоманових відвідала Радина кузина письменниця Леся Українка, мешкаючи в їхньому будинку в Софії. Влітку Рада разом із Лесею та старшою сестрою Лідою відпочивала у Владаї, після чого усі троє дівчат зблизилися, заприятелювали.

20 червня 1895 року помер батько Михайло Драгоманов.

1897 року разом із родиною старшої сестри Лідії Шишманової відвідала Україну.

Восени 1899 р. разом з матір'ю переїхала з Софії до Києва на постійне проживання в Україні.

1900 р. Олена Пчілка запросила Івана Труша на Полтавщину. Тут у родинному маєтку Драгоманових в Гадячі Рада познайомилася з ним.

Аріадна була у дуже близьких стосунках із Лесею Українкою, письменниця присвятила їй поезію: «На пам'ять 31 іюля 1895 р.», проте 1902 року родинні та дружні стосунки між сестрами майже припинилися (що болісно переживала Леся) через історію з портретом Українки роботи Івана Труша.

21 січня 1904 року Аріадна Драгоманова та Іван Труш обвінчалися у Києві.

Народила 4 дітей: Оксану, Аріадну (21 січня 1906, у шлюбі — Слоневська), Мирона (1908) та Романа (23 серпня 1914).

Померла Аріадна Труш 1954 року, похована у Львові на полі № 4 Личаківського цвинтаря[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Залишила спогади про Лесю Українку, які записала О. П. Тушкан (рукопис зберігається у Київському музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література та джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]