Перейти до вмісту

Тріснеккер (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Характеристики кратера
Тріснеккер
Світлина із зонда Lunar Orbiter 4
Координати4°11′ пн. ш. 3°36′ сх. д. / 4.18° пн. ш. 3.6° сх. д. / 4.18; 3.6
Діаметр24,97 км
Глибина2,760 км
Довгота ранкового
термінатора
356°
ЕпонімFranz de Paula Triesnecker
Рік затвердження1935
Тріснеккер. Карта розташування: Місяць
Тріснеккер
Тріснеккер

Кра́тер Трі́снеккер (лат. Triesnecker) — метеоритний кратер в центральній частині видимого боку Місяця, що знаходиться у Центральній Затоці. Назва присвоєна на честь австрійського астронома-єзуїта Франца де Паула Тріснеккера[en] (1745—1817) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у коперниківському періоді[1].

Опис кратера

[ред. | ред. код]
Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter

На заході від цього кратера розташовуються кратери Хладні[en], Мерчісон, Паллас[en]; на північному заході — кратер Укерт[en]; на північному сході — кратер Гігін; на сході — кратери Дембовський[en], Агріппа, Годен[en]; на півдні — кратер Ретік[en]. На сході від кратера розташовується система борозен[es], названих за назвою кратера і простягнутих на відстань понад 200 км у напрямі північ-південь; на заході — лінійна тектонічна дислокація, можливо, грабен[2]. Селенографічні координати центра кратера — 4°11′ пн. ш. 3°36′ сх. д. / 4.18° пн. ш. 3.6° сх. д. / 4.18; 3.6, діаметр — 25,0 км[1], глибина — 2,76 км[3].

Вал кратера має порушену форму з помітним радіальним виступом у західній частині. Східна частина валу є дещо вищою від західної, середня висота валу кратера над дном чаші — 2780 м, над навколишньою місцевістю — 870 м[4]. Внутрішній схил кратера має терасоподібну структуру. Дно чаші кратера є нерівним, з центральним піком висотою 370 м[4]. Кратер має систему променів, що поширюються на відстань понад 300 км, особливо помітну при високому положенні Сонця. Об'єм кратера становить приблизно 440 км³.[4].

Тріснеккер є типовим представником кратерів діаметром 15—50 км, для яких характерним є наявність центрального піка (починаючи з діаметра 26 км), терасо подібність та сліди руйнування внутрішнього схилу. Такі кратери відносять до типу TRI.

Кратер включений Асоціацією місячної і планетарної астрономії (ALPO) до списку кратерів із яскравою системою променів[5].

Перетин кратера

[ред. | ред. код]

На графіках подано профілі перетинів кратера у різних напрямах[6], масштаб по осі ординат вказано в футах, масштаб у метрах вказано вгорі праворуч на ілюстрації.

Сателітні кратери

[ред. | ред. код]
Місячний кратер Тріснекер із позначеними кратерами-супутниками. Світлина зроблена e 2012 році із Землі у Бейфордберійській обсерваторії
Тріснеккер[1] Координати Діаметр, км
D 3°29′ пн. ш. 5°57′ сх. д. / 3.48° пн. ш. 5.95° сх. д. / 3.48; 5.95 (Тріснеккер D) 5,8
E 5°33′ пн. ш. 2°29′ сх. д. / 5.55° пн. ш. 2.48° сх. д. / 5.55; 2.48 (Тріснеккер E) 4,2
F 4°06′ пн. ш. 4°49′ сх. д. / 4.1° пн. ш. 4.82° сх. д. / 4.1; 4.82 (Тріснеккер F) 3,2
G 3°40′ пн. ш. 5°11′ сх. д. / 3.66° пн. ш. 5.19° сх. д. / 3.66; 5.19 (Тріснеккер G) 3,5
H 3°20′ пн. ш. 2°42′ сх. д. / 3.34° пн. ш. 2.7° сх. д. / 3.34; 2.7 (Тріснеккер H) 2,5
J 3°15′ пн. ш. 2°27′ сх. д. / 3.25° пн. ш. 2.45° сх. д. / 3.25; 2.45 (Тріснеккер J) 2,9

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Triesnecker [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу (англ.)
  2. Кратер Тріснеккер на мапі LAC59. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 25 вересня 2012. (англ.)
  3. Digitized Lunar Crater Depths [Архівовано 18 грудня 2014 у Archive.is] //John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
  4. а б в Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  5. Перелік кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Catalogue of lunar craters cross sections I Craters with peaks by Gerald S. Hawkins, William H. Zack and Stephen M. Saslow

Посилання

[ред. | ред. код]