Тугані
|
Тугані
|
Тугані[2][3] (або Тухані[4][5], Тухане, пол. Tuchanie) — село в Польщі, у гміні Дубенка Холмського повіту Люблінського воєводства.
У 1921 році село входило до складу гміни Білопілля Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
21–22 травня 1942 року німці вбили в селі 62 його мешканців[4]. 25 травня 1943 року Тугані майже повністю спалила польська банда[4]. 27 травня 1943 року поляки з Армії Крайової закатували в селі 7 українців[2].
У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 64 осіб[7].
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 5 українців[8][5]. У селі залишилося 142 поляків[8]. Ще 8 невиселених українців підлягали виселенню[8].
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 38 будинків та 248 мешканців, з них[6]:
- 118 чоловіків та 130 жінок;
- 148 православних, 66 римо-католиків, 34 юдеї;
- 151 українець, 67 поляків, 30 євреїв.
- Ніна Міщанчук (нар. 1945) — український лікар-оториноларинголог[3].
- ↑ https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/060611003052-0103332?var-id=1639616&format=jsonapi
- ↑ а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ а б Борисенко О. М. Міщанчук Ніна Сергіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.
- ↑ а б в Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб / Ред. кол.: С. Богунов, М. Вінярчик-Коссаковська, З. Ґайовнічек, Б. Ґронек, П. Кулаковський, П. Мєрецький, В. Пристайко, О. Пшенніков, Є. Тухольський, Ю. Шаповал. Державний архів Служби безпеки України; Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща; Інститут національної памʼяті. — Варшава; Київ : Комісія з переслідування злочинів проти польського народу; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4: Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945. ‒ Ч. 2. — С. 1268, 1366. — ISBN 83-89078-77-5.
- ↑ а б Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб / Ред. кол.: С. Богунов, З. Ґайовнічек, Б. Ґронек, П. Кулаковський, П. Мєрецький, В. Пристайко, О. Пшенніков, Є. Тухольський, Ю. Шаповал. Державний архів Служби безпеки України; Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща; Інститут національної памʼяті. — Варшава; Київ : Комісія з переслідування злочинів проти польського народу; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5: Акція "ВІСЛА” 1947. — С. 532.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 29. (пол.)
- ↑ Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
