Тугуаліт
| Тугуаліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Tuh[2] |
| Хімічна формула | NaFe²⁺Fe³⁺Si₆O₁₅ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DN.05[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Mayor Island / Tūhuad (маорі)[3] |
 Тугуаліт у Вікісховищі | |
Тугуаліт — мінерал, основний силікат натрію і заліза.
Назва — за місцевістю першознахідки — острів Майор, Нова Зеландія, яку називають «тухуа» мовою маорі.
1. За Є. Лазаренком: Na(Fe2+, Fe3+)2[Si4O10|OH].
2. За К. Фреєм: (Na, K)2Fe22+ Fe23+Si12O30•H2O.
3. За Ґ. Штрюбелем, З. Х. Ціммером: (Na, K, Mn)2Fe2+(Fe3+, Al, Mg, Ti)H[(Si, Al, H)8O20].
4. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Na, K)Fe2Si6O15.
Містить у % (о. Тугуа, Нова Зеландія): Na2O — 4,75; FeO — 2,33; Fe2O3 — 3,61; SiO2 — 75,36; H2O — 0,24. Домішки: Al2O3, MgO, CaO, TiO2. Кристали призматичні. Спайність ясна. Густина 2,87. Твердість 3,5-4,0. Колір чорний до темно-синього. Знайдений у вулканічних породах о-ва Тугуа (Нова Зеландія). Рідкісний. (P.Marshall, 1933).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тугуаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тугуаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
