Перейти до вмісту

Тумгоєв Тимур Хусенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тумгоєв Тимур Хусенович
Народився19 лютого 1987(1987-02-19) (37 років)
Пригородний район, Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна Росія
Національністьінгуші[1]
Діяльністьгромадський діяч
Знання мовросійська
УчасникВійна на сході України

Тиму́р Хусе́нович Тумго́єв (19 лютого 1987(19870219), Пригородний район, Північна Осетія) — громадянин РФ, інгуш за походженням, учасник російсько-української війни у складі українських добровольчих формувань. 12 вересня 2018 переданий прокуратурою України російській стороні, у червні 2019 року засуджений російським судом до 18 років ув'язнення в колонії суворого режиму.[2]

Історія екстрадиції

[ред. | ред. код]

Від прокуратури РФ надійшов запит про видачу Тумгоєва для притягнення до кримінальної відповідальності за звинуваченнями у злочинах, передбачених ч. 2 ст. 208, ст. 205.3 та ч. 2 ст. 205.5 КК РФ[3], а саме:

  • проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності
  • участь у терористичній організації (збройне формування ІДІЛ, що брало участь у боях проти урядових військ Сирії).

Тумгоєва було затримано в аеропорту Харкова 17 червня 2016 року (прибув із Туреччини, де мешкав два роки) за запитом про екстрадицію від прокуратури РФ[4]. Його утримували в Харківському слідчому ізоляторі[5]. Рішення про видачу Тумгоєва прокуратура України прийняла 13 жовтня 2016 року. Тумгоєв оскаржував це рішення в судах першої та апеляційної інстанцій, однак отримав відмову. Після затримання до Тумгоєва застосували тимчасовий арешт, а після цього — екстрадиційний арешт, який тривав до 20 липня 2017[4]. Після нього Тумгоєва звільнили під особисте зобов'язання[3].

Тумгоєв 2016 та 2017 року звертався до міграційної служби України з проханням про отримання статусу біженця, у чому йому було відмовлено. Підстав для надання статусу біженця встановлено не було ні органами міграційної служби України, ні наступними адміністративними судами першої та апеляційної інстанцій[3]: у травні 2018 року адміністративний суд першої інстанції відмовив Тумгоєву у задоволенні його позову до міграційної служби, а в липні апеляційний суд залишив це рішення без змін. Тумгоєв оскаржив це рішення в касаційному суді[6].

Звернення Тумгоєва щодо зупинення процедури екстрадиції до РФ розглядав Європейський суд з прав людини. 17 листопада 2016 Європейський вирішив призупинити розгляду справи у порядку правила 39 регламенту суду (зупинення екстрадиції) до отримання інформації від уряду України та заявника. ГПУ надала запитувані документи, після вивчення яких Європейський суд скасував обмеження.

Правозахисники Харківської групи звернулися до Комітету ООН із прав людини[6]. На 12 вересня було заплановане чергове судове засідання. На той час у Тумгоєва була прострочена довідка — документ, який видає міграційна служба прохачам притулку замість паспорта[3].

11 вересня 2018 року, після приїзду з Києва до Харкова, Тумгоєва затримали співробітники правоохоронних органів, доставили до поліції біля Центрального ринку, де о 23:50 слідча Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Корнєєва Я. Ю. склала протокол про затримання в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України[4].

За повідомленням Генеральної прокуратури Росії з 12 до 20 вересня 2018 р. Тумгоєв перебував у слідчому ізоляторі в Бєлгороді[7].

6 жовтня співробітник благодійної організації Vayfond із посиланням на родичів Тумгоєва повідомив, що Тимура побили під час етапу до Владикавказа й він частково втратив пам'ять[8][9][10].

У червні 2019 Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Тимура Тумгоєва до 18 років ув'язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням в участі у незаконних збройних формуваннях у Сирії. Тумгоев звинувачення не визнає і стверджує, що ніколи не був у Сирії. У квітні 2021 року Балашовський районний суд Саратовської області перевів Тимура Тумгоева з колонії на тюремний режим терміном на три роки, визнавши його «злісним порушником порядку відбування покарання» через дотримання вимог ісламу, зокрема, відмову від гоління бороди, п'ятикратне читання намазу та дотримання посту в Рамадан[11].

Участь в АТО

[ред. | ред. код]

Як повідомили командир батальйону ім. шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський та комбат Української добровольчої армії Андрій Гергерт («Червень»)[12][13][14][15][16][17][18], Тумгоєв був членом батальйону ім. шейха Мансура і брав участь у бойових діях із листопада 2017 року.

Правозахисник Харківської групи Борис Захаров повідомив, що Тумгоєв надав суду відповідні документи[19], але пізніше сказав, що він приховував цю інформацію від суду, аби це не погіршило його стан у Росії, якщо він там опиниться[20].

Речник ГПУ Андрій Лисенко повідомив, що прокуратура не мала відомостей про участь Тумгоєва в бойових діях на Донбасі, а речник Генштабу України Богдан Сеник зазначив, що у відомстві не знають про батальйон імені шейха Мансура[6]. Речниця генпрокуратури Лариса Сарган заявила, що підтвердження участі в АТО є підставою для відмови у видачі особи РФ, проте «свідки» участі Тумгоєва в АТО з'явилися вже після його передачі Росії[21].

Пізніше Лисенко зазначив, що 19 вересня генпрокурор Юрій Луценко зустрівся з командиром 8-го батальйону Української добровольчої армії Андрієм Гергертом і командиром батальйону ім. шейха Мансура Муслімом Чеберлоєвським та повідомив, що з приводу видачі Тумгоєва відкрито кримінальне провадження про службову недбалість та до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження щодо низки службовців правоохоронних органів.[22].

Реакції

[ред. | ред. код]
  • Після видачі Тимура спецслужбам РФ під будівлею ГПУ в Києві відбулися акції протесту з вимогою відставки генпрокурора Юрія Луценка[23].
  • Харківська правозахисна група[24] та Українська Гельсінська спілка заявили, що передачею Тумгоєва до Росії прокуратура порушила кілька міжнародних конвенцій. Зокрема, вказівкою Комітету ООН із прав людини не видавати Тумгоєва до Росії до завершення розгляду його справи Комітетом[6]. Заступник генпрокурора Євген Єнін, який підписав документи про екстрадицію, сказав, що звернення Комітету ООН з прав людини є рекомендацією, необов'язковою до виконання[25].
  • Про недопустимість видачі будь-кого російській стороні заявили голова Меджлісу Рефат Чубаров[26] та журналіст Аркадій Бабченко у своїй програмі «Справа двох» на радіо «НВ»[27].
  • Військовий аналітик та головний редактор порталу «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов заявив, що видача Тумгоєва дискредитує Україну[28].
  • Дмитро Корчинський, громадський діяч та лідер партії «Братство» заявив, що «видача Тумгоєва — це підрив морального духу української армії та нації»[29].
  • Про неприпустимість видачі Тумгоєва заявили деякі народні депутати, зокрема Андрій Іллєнко[30][31], Юрій Тимошенко, Оксана Корчинська[32].
  • 20 вересня 2018-го прессекретар ГПУ Лариса Сарган повідомила, що за фактом екстрадиції відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 (службова недбалість).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Екстрадиція добробатівця Тумгоєва до Росії — Радіо Свобода, 2018.
  2. ↑ Екстрадиція добробатівця Тумгоєва до Росії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 вересня 2022.
  3. ↑ а б в г Анвар Деркач (14 Вересень 2018, 23:35). Екстрадиція добробатівця Тумгоєва до Росії. Радіо Свобода. Процитовано 20 вересня 2018.
  4. ↑ а б в Геннадій Токарев (13 вересня 2018). ГПУ закон не писаний - Права Людини в Україні.
  5. ↑ В ГПУ видачу Тумгоєва Росії називають виправданою, правозахисники заявляють про порушення. Радіо Свобода. 13 вересня 2018.
  6. ↑ а б в г Україна видала ФСБ росіянина Тумгоєва: що відомо. Громадське телебачення. 17 вересня, 2018 15:06. Процитовано 20 вересня 2018.
  7. ↑ Экстрадированный из Украины в Россию ингуш Тумгоев находится в Белгородском СИЗО. Кавказ.Реалии. Сентябрь 23, 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  8. ↑ Павло Калашник (6 жовтня, 2018 19:17). Виданого Україною росіянина Тумгоєва побили під час етапування — «Кавказ.Реалії». Громадське. Процитовано 8 жовтня 2018.
  9. ↑ Новини України - Тумгоєва, якого Москві видала Україна, жорстоко побили в Росії. Народна правда. 06.10.2018. Процитовано 8 жовтня 2018. [Архівовано 2020-01-12 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Выданный Украиной России Тумгоев избит на этапе - источник. Кавказ.Реалии. Октябрь 06, 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  11. ↑ Экстрадированного из Украины ингуша Тумгоева перевели на тюремный режим. Радіо Свобода (рос.). Процитовано 26 травня 2021.
  12. ↑ Командир УДА пояснив, чому вимагає відставки заступника генпрокурора Єніна
  13. ↑ Командир одного з батальйонів заявив, що екстрадований до РФ Тумгоєв був учасником АТО. Тиждень.ua. 13 вересня 22:33. Процитовано 18 вересня 2018.
  14. ↑ Екстрадиція Тумгоєва: командир батальйону спростував слова Луценка. Західна інформаційна корпорація. неділя, 16 вересня, 2018, 1:55. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Скандал с экстрадицией. Командир батальона опроверг слова Луценко. 13.09.2018, 21:48. Процитовано 18 вересня 2018.
  16. ↑ Військового "Правого сектора" Інгуша Тимура Тумгоєва передали російській ФСБ. Gazeta.ua. Четвер, 13 вересня 2018 21:14. Процитовано 18 вересня 2018.
  17. ↑ Анастасія Москвичова, Віталій Панасюк (17 Вересень 2018, 22:40). Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ. Радіо Свобода. Процитовано 18 вересня 2018.
  18. ↑ Националисты протестуют под Генпрокуратурой из-за экстрадиции в РФ добровольца Тумгоева, произошли беспорядки. Интерфакс-Украина. 17.09.2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  19. ↑ Тумгоєв надав суду документи, які посвідчували, що він воював в АТО — Захаров. Новини на Громадському радіо. 13 вересня 2018, 18:31. Процитовано 18 вересня 2018.
  20. ↑ Тумгоєв приховував, що брав участь в АТО, щоб це не погіршило його стан у РФ – правозахисник. Новини на Громадському радіо. 17 вересня 2018, 18:35.
  21. ↑ Луценко пояснил, почему ГПУ выдала России Тимура Тумгоева — Ліга.нет (рос.)
  22. ↑ Видача Тумгоєва: відкрито кримінальне провадження про службову недбалість — Лисенко
  23. ↑ Під стінами ГПУ - жорсткі сутички протестувальників із поліцією. T1.ua. 17 Вересня 2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Прецедент Тумгоева: зачем Украина пошла на компромисс со страной-агрессором и почему это плохо
  25. ↑ Кто такой Тимур Тумгоев, почему его передали России, что известно о деле Тумгоева. 112.ua. 15:02 17.09.2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-24 у Wayback Machine.](рос.)
  26. ↑ Яна Степанковська (17 Вересня, 22:22). Українська драма Тимура Тумгоєва. Кого ми подарували ФСБ?. Главком. Процитовано 24 вересня 2018.
  27. ↑ програма «Справа двох» на радіо «НВ»
  28. ↑ Бутусов об экстрадированном в РФ Тумгоеве: Законная выдача на смерть. Ситуация шокирует
  29. ↑ Корчинський: Видача Тумгоєва Росії — це підрив морального духу української армії та нації, UKRLIFE.TV
  30. ↑ Андрій Іллєнко: Екстрадиція Тумгоєва у Росію — це зрада державних інтересів
  31. ↑ ГПУ співпрацює з ФСБ і це вже факт, — Іллєнко
  32. ↑ «ФСБ+ГПУ=дружба?»: активісти пікетують ГПУ проти екстрадиції в РФ Тумгоєва. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тумгоєв_Тимур_Хусенович&oldid=44152559