Турако кенійський
| Турако кенійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tauraco fischeri (Reichenow, 1878) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Турако кенійський[2] (Tauraco fischeri) — вид птахів родини туракових (Musophagidae).
Вид названо на честь німецького мандрівника Густава Фішера (1848—1886).
Вид поширений в Східній Африці. Трапляється в узбережних районах на півдні Сомалі, в Кенії та на північному сході Танзанії, включаючи острів Занзібар. Мешкає в прибережних і гірських тропічних лісах на висоті до 1500 м, рідше у лісистих саванах.
Птах середнього розміру, завдовжки до 40 см. Вага — 230—280 г. Голова, спина, груди зеленого кольору. Крила, задня частина спини та хвіст темнішого блакитно-зеленого забарвлення. Нижня частина крил — червоного кольору, її можна побачити лише у польоті. На голові є еректильний гребінь малинового кольору. Цей гребінь має чорні кінчики в передній частині та білі в задній. Навколо очей є червоне кільце, яке обведене двома білими лініями. Дзьоб короткий, але міцний, гачкуватий, помаранчевого кольору.
Трапляється парами або невеликими групами до 30 птахів. Проводить більшу частину свого часу серед гілок дерев, хоча може регулярно спускатися на землю, щоб попити. Живиться плодами, квітами, насінням, рідше комахами. Сезон розмноження починається з сезоном дощів. Гніздо будує серед гілок високого дерева. У кладці 2-3 яйця. Інкубація триває близько 22-23 дні.
- T. f. fischeri (Reichenow, 1878)
- T. f. zanzibaricus (Pakenham, 1938) — ендемік Занзібару
- ↑ BirdLife International (2016). Tauraco fischeri: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 8 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
