Турецький національний рух
Турецький національний рух (тур. Türk Ulusal Hareketi) — політичний та військовий рух турецьких революціонерів, що призвів до створення та формування сучасної Туреччини, внаслідок поразки Османської імперії у Першій світовій війні та подальшої окупації Константинополя та поділ Османської імперії союзниками на умовах Мудроського перемир'я. Османи розглядали цей рух як частину міжнародної змови проти них.[1] Турецькі революціонери повстали проти поділу та проти Севрського договору, підписаного в 1920 році османським урядом, який розділив Анатолію на зони окупації.
Створення руху турецьких революціонерів призвело до Турецької війни за незалежність, геноцидів корінних народів Анатолії, скасування османського султанату 1 листопада 1922 року та проголошення Турецької Республіки 29 жовтня 1923 року. Рух оголосив, що єдиним джерелом влади будуть демократичні Великі національні збори Туреччини.
.jpg)
Рух був створений в 1919 році шляхом низки угод та домовленостей по всій Анатолії та Фракії. Лідером став Мустафа Кемаль Ататюрк[2], оскільки він був головним речником, громадським діячем та військовим керівником руху.
- ↑ British Views of the Turkish National Movement in Anatolia (1919—1922) by A. L. Macfie
- ↑ Atatürk and the Turkish Nation Source US Library of Congress
- Zürcher, Erik Jan (2021). Contextualizing the ideology of the Turkish national resistance movement. Middle Eastern Studies. 57 (2): 265—278. doi:10.1080/00263206.2020.1858061.