Туризм у Танзанії
Танзанія — це країна в якій багато визначних туристичних пам'яток. Приблизно 38 % площ країни відведено під природоохоронні території.[1] Існує 16 національних парків, 29 заказників, 40 контрольованих охоронних зон (у тому числі Нгоронгоро), та морських парків. Також на території Танзанії знаходиться найвища точка Африки — вулкан Кіліманджаро.
Доходи валового внутрішнього продукту в 2016 році від туризму склали 17.5 %.[2] В туристичній галузі працювало 11.0 % від робочої сили (1,189,300 робочих місць) в 2013 році.[3] Туристичний сектор стрімко зростає, піднявшись з $1,74 млрд в 2004 році до $4,48 млрд в 2013 році. В 2016 році Танзанію відвідали 1,284,279 туристів, а в 2005 р.- 590,000 [4] чоловік.
Майже 38 % від земельних площ відведені під природоохоронні території. Це один з найвищих показників у світі.[5] В Танзанії знаходиться 16 національних парків, які є притулком для великої різноманітності тваринного життя. Ссавці що входять до «великої африканської п'ятірки» — гепарди, антилопи, жирафи, бегемоти і різні види антилоп. Найвідоміша дика природна пам'ятка знаходяться в північній частині країни і включає в себе Національний парк Серенгеті, Національний парк Тарангіре і Національний парк озеро Маньяра. Через Національний парк Серенгеті проходить всесвітньо відома велика міграція тварин.[6] Національний парк Серенгеті — найпопулярніший парк в країні. У 2012 році його відвідали більше 330 000 відвідувачів.
На півночі також знаходиться національний парк Нгоронгоро. Парк розташований в кальдері[7] згаслого вулкану. Найбільші ссавці — леви, бегемоти, слони, різні види антилоп, зокрема антилопи ГНУ, та зебри. Під загрозою зникнення перебуває чорний носоріг. В кратері також знаходиться Олдувайська ущелина, яка вважається колискою людства. Саме тут були знайдені найдавніші рештки людського роду, Гомо хабіліс, а також рештки ранніх гомінідів, таких як Парантроп Бойса.
У західній частині Танзанії розташовані національні парки Махале, Катаві, і Гомбе. В останньому працювала відома на весь світ приматолог і антрополог Джейн Гудолл, яка з 1960 року досліджувала поведінку шимпанзе.[8] Країна також багата на різноманіття рослин. Так національний парк Кітуло присвячені квітам. Існує велика різноманітність біомаси по всій країні.
Вулкан також відомий як «дах Африки». Кіліманджаро є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО і є найвищою горою в Африці. Згаслий вулкан піднімається на висоту 4,877 м (16,001 футів) від його основи і до 5,895 метрів (19,341 футів) над рівнем моря. Гора знаходиться на півночі країни, на кордоні з Кенією поблизу міста Моші де розташований міжнародний аеропорт Кіліманджаро. Аеропорт також забезпечує потік туристів до всіх північних туристичних шляхів країни. Гора є частиною Національного парку Кіліманджаро і другим з найвідвідуваніших парків країни. Близько 20 000 відвідувачів підкорюють гору щорічно.[9] Вулкан є о однією з найдоступніших високих вершин у світі і має середній рівень підкорення близько 65 %.[10]
Занзібар є напівавтономним регіоном Танзанії. Також відомий як острів спецій. Тут простягаються кілометрові пляжі з білим піском. Архіпелаг є місцем культурного злиття декількох культур. В столиці Занзібар-Сіті до цих пір знаходиться давнє місто Стоун Таун, колишня столиця Султанату Занзібар. Місто є домом для численних історичних і культурних пам'яток, деякі з них датуються 15 століттям. Занзібарська культура та архітектури будована на синтезі різних культур з Аравії, Персії, Індії та узбережжя Східної Африки.[11][12]
Досить часто поїздка в Занзібар — це завершення пригод туристів в Танзанії після поїздки на сафарі на північ материка, або після походу до вершини Кіліманджаро. На узбережжі є сотні кілометрів пляжів, а також коралових та вапнякових сходів, що дозволяє забезпечити безпечні та значні обсяги дайвінгу та підводного плавання. Окрім пляжів, у острова є національний парк Джозані - Чвака. Парк є мангровим болотом, і домівкою для мавпи червоний колобус, 40 видів птахів і 50 видів метеликів. До Занзібару можна дістатися з міжнародного аеропорту Абеді Амані Каруме[13] та поромом з Дар-ес-Салам.
В Танзанії знаходяться сім об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 6 з них на материку і 1 на Занзібарі. На даний момент є ще 5 кандидатів до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, таких як Національний парк Гомбе і Східно-Африканський маршрут работоргівлі.[14]
Більшість туристів в Танзанії повинні отримати візу від дипломатичних місій Танзанії. Однак, більшість країн можуть отримати візу відвідувача в будь-якому пункті перетину кордону по суші або по повітрю. Більшості громадянам Східно-Африканського співтовариства для туристичних цілей віза не потрібна. Громадяни інших країн повинні придбати 3 місячні туристичні візи. Візи доступні за $50 на всіх пунктах перетину кордону крім (громадянам США необхідно придбати за 100 доларів США на 1 рік багаторазову візу). Танзанія не підпадає під дію східноафриканського туристичного візового режиму. [15] Всі туристи повинні мати паспорт, дійсний протягом 6 місяців (за даними Танзанійського департаменту імміграції) або місяць що перевищує період очікуваного перебування. (за даними IATA).[16]
У 2014 році 1,093 тис. туристів відвідали Танзанію. З року в рік відбувається зростання відвідувачів. Майже 50 % туристів що відвідали країну були африканцями. Їхня кількість постійно зростає за рахунок збільшення регіональної інтеграції та подальшого розвитку повітряного сполучення. На зростання туристичної індустрії негативно вплинула рецесія в 2014 році та вірус Ебола, які налякати туристів і нашкодили туристичній галузі.
| Прибуття іноземних мандрівників (2000—2016)[17][18] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Іноземних туристів | Рік | Іноземних туристів |
| 2000 | 501,669 | 2009 | 714,367 |
| 2001 | 525,122 | 2010 | 754,000 |
| 2002 | 575,296 | 2011 | 843,000 |
| 2003 | 576,198 | 2012 | 1,043,000 |
| 2004 | 582,807 | 2013 | 1,063,000 |
| 2005 | 612,754 | 2014 | 1,093,000 |
| 2006 | 644,124 | 2015 | 1,137,182 |
| 2007 | 719,031 | 2016 | 1,284,279 |
| 2008 | 770,376 | ||
| Країна / Територія | 2016[19] | 2015[20] | 2014 | 2013 |
|---|---|---|---|---|
 Кенія
|
233,730 | 197,562 | 188,214 | 193,078 |
 США
|
86,860 | 66,394 | 80,489 | 69,671 |
 Індія
|
69,876 | 32,608 | 27,327 | 27,334 |
 Об'єднане Королівство
|
67,742 | 54,599 | 70,379 | 59,279 |
 Бурунді
|
63,530 | 48,210 | 51,553 | 34,873 |
 Німеччина
|
57,643 | 52,236 | 47,262 | 53,951 |
 Італія
|
50,715 | 53,742 | 49,518 | 57,372 |
 Руанда
|
47,056 | 45,216 | 50,038 | 46,637 |
 Південна Африка
|
43,468 | 30,288 | 26,614 | 31,144 |
 Уганда
|
37,870 | 37,253 | 36,420 | 39,488 |
 Китай
|
34,472 | 25,444 | N/A | N/A |
 Замбія
|
28,836 | 32,694 | 36,679 | 64,825 |
 Франція
|
24,611 | 28,683 | 33,585 | 33,335 |
 Нідерланди
|
24,197 | 20,150 | 23,710 | 20,633 |
 Ізраїль
|
22,967 | N/A | N/A | N/A |
 Зімбабве
|
22,148 | 30,533 | 36,497 | 30,765 |
 Мозамбік
|
N/A | 27,323 | N/A | N/A |
| Всього | 1,284,279 | 1,137,182 | 1,140,156 | 1,095,885 |
- Міністерство природних ресурсів і туризму
- Візова політика Танзанії
- ↑ «The Impact of Dominant Environmental Policies on Indigenous Peoples in Africa», authored by Soyata Tegegn, in Indigenous People in Africa: Contestations, Empowerment and Group Rights, edited by Ridwan Laher and Korir SingíOei, Africa Institute of South Africa, 2014, page 57, accessed 16 October 2014
- ↑ Tanzania Tourist Arrivals Increase by 12.9% in 2016 to Reach 1,28 M - TanzaniaInvest. TanzaniaInvest (амер.). 26 травня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.
- ↑ World Tourism and Travel Council Data, 2013, accessed 28 October 2014
- ↑ United Republic of Tanzania, UNData, Statistics Division, United Nations, accessed 22 October 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Protected area highlights for Tanzania. EoEartth. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Serengeti. Tanzania Tourist Board. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2012. [Архівовано 2012-11-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Boniface, Brain G.; Cooper, Christopher P. (2001). Worldwide Destinations: The Geography of Travel and Tourism. Butterworth-Heinemann. с. 247. ISBN 0-7506-4231-9.
- ↑ Nature's Strongholds: The World's Great Wildlife Reserves, authored by Laura Riley and William Riley, Princeton University Press, 2005, page 138, accessed 16 October 2014
- ↑ «Press Statement: Number of Mount Kilimanjaro Climbers Not a Threat», Tanzania National Parks, 5 March 2014, accessed 31 July 2015 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Climb Kilimanjaro Guide. Kilimanjaro Success Rate – How Many People Reach the Summit. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ http://www.zanzibartourism.net/historicalsites.htm [Архівовано 2007-12-14 у Archive.is] ZanzibarTourism — Historical Sites
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] - ↑ Аеропорт Абеді Аймані Карумі. womanadvice.ru/aeroport-zanzibar (російська) .
- ↑ United Republic of Tanzania - Properties inscribed on the World Heritage List. UNESCO. United Nations. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ East Africa Tourist Visa. Magical Kenya. Kenya Tourism Board. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. [Архівовано 2015-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ List of Countries and Specific Visa Eligibility [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи
|url=value. Порожньо., Immigration Services Department of Tanzania - ↑ Tanzania Visitors exit survey 2013 (PDF). National Bureau of Statistics. Government of Tanzania. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ The 2009 Tourism Statistical Bulletin (PDF). mnrt.go.tz. Ministry of Natural Resources and Tourism Tourism Division. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ «The 2016 International Visitors' Exit Survey Report. International Tourist Arrivals. p. 73-77» (PDF). nbs.go.tz/. NBS Tanzania. Retrieved 18 December 2017.
- ↑ «The 2015 International visitors' Exit Survey Report. International Tourist Arrivals. p.63-68» (PDF). NBS Tanzania. Retrieved 18 December 2017.