Туриця
| село Туриця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область |  Закарпатська область
| ||
| Район | Перечинський район | ||
| Рада | Турицька сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100210130080722 | ||
| Облікова картка | Облікова картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1552 | ||
| Населення | 1098 осіб[1][2] | ||
| Площа | 23,26[1] км² | ||
| Густота населення | 47,21[1] осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89222[1] | ||
| Телефонний код | +380 3145[1] | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
208[3] м | ||
| Водойми | р. Туричка[1] | ||
| Відстань до районного центру |
9,5[4] км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89222, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Туриця, вул. Центральна, 78[1] | ||
| Карта | |||
  Туриця | |||
| Мапа | |||
| |||
Тури́ця — село у колишньому Перечинському районі (з 2020 р. - Ужгородський район) Закарпатської області, України. Населення становить 1098 осіб (за переписом 2001 року)[1][2]. Герб села є промовистим.
Після 2020 року село Туриця входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.
Село розташоване у центрі колишнього Перечинського району, за 9,5 кілометра[4] від м. Перечин. Село лежить у Тур'янській долині, між горами Гораїць та Кичурка, вздовж річки Турички.
| Клімат Туриці | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,0 | 2,0 | 7,9 | 14,9 | 20,0 | 22,9 | 24,8 | 24,2 | 20,2 | 14,7 | 7,3 | 2,2 | 13,4 |
| Середня температура, °C | −3,3 | −1,4 | 3,6 | 9,6 | 14,4 | 17,4 | 19,2 | 18,6 | 14,8 | 9,7 | 4,0 | −0,5 | 8,8 |
| Середній мінімум, °C | −6,6 | −4,7 | −0,6 | 4,4 | 8,8 | 12,0 | 13,6 | 13,0 | 9,5 | 4,8 | 0,8 | −3,2 | 4,3 |
| Норма опадів, мм | 47 | 40 | 42 | 48 | 73 | 90 | 84 | 74 | 55 | 48 | 51 | 59 | 711 |
| Джерело: [1] | |||||||||||||
Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби.
Інші відомі попередні назви села, які зустрічаються у письмових джерелах: Nagyturica, Nagy Turicza (Велика Туриця), Turyca Welká, Velika-Turica, Vel’ká Turica, Turicza, угорськ: Nagyturjá (1903), Nagyturjaszög (1904).
Є дві легенди про походження назви села Туриця.
У першій розповідається про те, що в долині між двома річками водилося багато диких звірів – турів. На полювання на турів сюди приходили і великі магнати. Тому і називали цю долину - Тур’янською, а річки, з яких тури пили воду, - річка Тур’я і річка Туричка. Поселення, яке виникло на березі Турички, було названо - Туриця.
У другій легенді йде мова про те, що село заснувало четверо сильних чоловіків, силу яких порівнювали із силою диких звірів – турів. Тому тих людей і називали "турами", а їхнє поселення – Туриця.
Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії.
У далекому минулому село становило декілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки Турички, русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці із придунайської і тисянської рівнин, які тікали від турецької навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році — 5 господарств, що володіли двома портами землі. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося — у 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку XIX ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.
Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один — Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою.
12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4%) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У селі Туриця, яке належало до округи Перечин, за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.
- Храм св. Петра і Павла (1830)
Храм належить православній громаді села Туриця (Мукачівська Єпархія Української Православної церкви).
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состоянію» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев'яна церква св.Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).
Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер'єр церкви розмалював Ф.Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память./Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.». Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка. Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас у 1989 р. при /настоятелю свящ. Ярослав Нанинець/ куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.» Дах церкви перекрили бляхою у 1982 році. На куполі церкви вказаний рік перекриття-1982..
- Також в селі Туриця функціонує і греко-католицький храм Св.Петра і Павла (2015)[5], який належить сільській греко-католицькій громаді Мукачівської греко-католицької єпархії.
- Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.
- храм св. Петра і Павла (1830), який належить православній громаді села.
- храм св. Петра і Павла (2015), який належить греко-католицькій громаді села.
За переписом населення у 1989 році у селі проживали 1127 осіб, серед них— 544 чоловіки і 583 жінки[6].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1098[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1076 | 98,00% |
| російська | 21 | 1,91% |
| білоруська | 1 | 0,09% |
З 2020 року село Туриця має свій старостинський округ, який входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.
Староста Турицького старостинського округу - Фрайтик Мар’яна Іванівна.
Голова колишньої сільської ради (до 2020 р.) — Бокшан Іван Іванович (1977 р. народження, вперше обраний у 2010 році.) Інтереси громади представляли 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:
| Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
|---|---|---|
| «Партія регіонів» | 15 | 93,75% |
| самовисування | 1 | 6,25% |
На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів по рокам:
- Парламентські вибори 2002: зареєстровано 863 виборці, явка 87,95%, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»— 51,25%, за блок «За єдину Україну!»— 10,54%, за Комуністичну партію України— 7,91%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Кріль (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»)— 32,15%, за Сергія Ратушняка (самовисування)— 16,21%, за Нестора Шуфрича (Соціал-демократична партія України (об'єднана))— 11.59%[11].
- Вибори Президента України 2004 (перший тур): 730 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 52,82%, за Віктора Ющенка— 27,67%, за Олександра Мороза— 1.23%[12].
- Вибори Президента України 2004 (другий тур): 741 виборець взяв участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 61,13%, за Віктора Ющенка— 27,80 %[13].
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 811 виборців, явка 84,96 %, з них за Віктора Ющенка— 55,88%, за Віктора Януковича— 39,04%[14].
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 833 виборці, явка 83,31%, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна— 26,51%, за Партію регіонів— 25,79%, за Блок Юлії Тимошенко— 18,88%[15].
- Парламентські вибори 2007: зареєстрований 821 виборець, явка 75,03%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 41,40%, за блок Наша Україна — Народна самооборона— 25,81%, за Блок Юлії Тимошенко— 22,89%[16].
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 772 виборці, явка 84,59%, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича— 51,15%, за Юлію Тимошенко— 24,66%, за Віктора Ющенка— 7,20%[17].
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 779 виборців, явка 83,70%, з них за Юлію Тимошенко— 50,15%, за Віктора Януковича— 44,94%[18].
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 777 виборців, явка 82,24%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 68,70%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»— 17,06% та УДАР— 7,67%.[19] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (Партія регіонів)— 70,92%, за Олександра Кеменяша (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»)— 23,38%, за Володимира Алексія (Комуністична партія України)— 2,77%[20].
- Вибори Президента України 2014: зареєстровано 769 виборців, явка 69,57%, з них за Петра Порошенка— 49,35%, за Юлію Тимошенко— 24,67%, за Олега Ляшка— 10,09%[21].
- Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 768 виборців, явка 70,05%, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка— 40,71%, за «Народний фронт»— 26,58% та Радикальну партію Олега Ляшка— 6,69%.[22] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (самовисування)— 46,65%, за Івана Кураха (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») проголосували 20,45%, за Василя Канюка (самовисування)— 5,76%[23].
- Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 750 виборців, явка 66,00%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 38,18%, за Юлію Тимошенко— 20,00%, за Олега Ляшка— 10,71%[24].
- Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстровано 755 виборців, явка 63,71%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 83,37%, за Петра Порошенка— 14,35%[25].
- ↑ а б в г д е ж и к Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Погода в селі Туриця
- ↑ а б Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця. МГКЄ (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення, Стать. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- ↑ Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
- ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
- ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |