Туровська Майя Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туровська Майя Йосипівна
Народилася27 жовтня 1924(1924-10-27)
Харків, Українська СРР, СРСР
Померла4 березня 2019(2019-03-04) (94 роки)
Мюнхен, Баварія, Німеччина
·хвороба
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьсценаристка, нехудожня письменниця, кінокритикиня, театрознавиця, мистецтвознавиця, театральна критикиня, публіцистка
Alma materФілологічний факультет МДУd
Російський університет театрального мистецтва
Галузьмистецтвознавство[1], театр[1], фільм[1], art criticismd[1] і публіцистика[1]
ЗакладІнститут світової економіки і міжнародних відносин РАНd
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d]
Науковий керівникЕфрос Абрам Марковичd
ЧленствоСП СРСР
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туровська.

Майя Йосипівна Турівська (27 жовтня 1924(1924-10-27), Харків — 4 березня 2019(2019-03-04), Мюнхен, Баварія, Німеччина) — радянський та російський кінокритик, історик кіно, культуролог, сценаристка; доктор мистецтвознавства (1983). Лауреатка премії «Ніка» (2007).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 27 жовтня 1924 року в Харкові в родині інженера Йосипа Георгійовича Туровського та педіатра Фаїни Михайлівни Туровської, уродженої Шуб. Незабаром родина переїхала до Москви.

У 1932—1941 роках навчалася у школі № 110 Краснопресненського району міста Москви . 1942 року закінчила з відзнакою школу в Свердловську, куди родина переїхала з евакуацією. Після закінчення школи працювала на хімічному заводі.

В 1947 році закінчила філологічний факультет МДУ, в 1948 — театрознавчий факультет ГІТІСу, де була ученицею Абрама Ефроса[2] . У ГІТІСі познайомилася з майбутнім чоловіком, Борисом Медведєвим .

З 1948 по 1949 рік працювала в редакції «Театр біля мікрофона» Радіокомітету, але була звільнена в ході кампанії боротьби з космополітизмом[3] .

У 1952 році вступила до аспірантури Ленінградського державного науково-дослідного інституту театру та музики.

В 1956 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «О. Л. Кніппер-Чехова у п'єсах А. П. Чехова та М. Горького».

З 1960 року була членом мистецької ради Другого творчого об'єднання кіностудії « Мосфільм», яким керував Іван Пир'єв, а після його смерті — Лео Арнштам .

У 1962 році разом із Юрієм Ханютіним стала ініціатором та автором сценарію художньо-публіцистичного фільму Михайла Ромма « Звичайний фашизм». Робота над ним тривала кілька років. Прем'єра фільму відбулася у листопаді 1965 року на Міжнародному фестивалі документальних фільмів у Лейпцигу, де він був удостоєний головного призу та призу кінокритиків.

У 1969 році вперше з 1949 року була прийнята на роботу — науковим співробітником Інституту світової економіки та міжнародних відносин . З 1974 року працювала провідним науковим співробітником НДІ теорії та історії кіно (згодом — ВНДІ кіномистецтва)[4] .

1983 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства на тему «Бабанова. Легенда та біографія. Взаємодія соціального та естетичного факторів в акторському мистецтві».

„Бабанова: легенда и биография“ — лучшее, что было написано в отечественном театроведении об актёрской профессии, о времени, об огромной театральной эпохе. Даже сейчас, по прошествии почти 40 лет, эта книга читается на одном дыхании. И не знаешь, чему больше восхищаться: непревзойдённому актёрскому дару великой Марии Бабановой или писательскому гению Майи Туровской, сумевшей вместить в пространство своей книги весь драматизм жизни и судьбы.

— Сергей Николаевич, «Сноб» 7 марта 2019[5]

Виступала у пресі з 1949 року. Авторка книг та статей з питань театру та кіно у журналах « Театр», « Мистецтво кіно», « Новий світ», « Радянський екран», « Кінознавчі записки», « Московський спостерігач», « Сноб», у газетах « Радянська культура», « Літературна газета», а також ряд сценаріїв документальних фільмів.

Ініціатор та один із кураторів ретроспективи «Кіно тоталітарної епохи» на Міжнародному кінофестивалі в Москві 1989 року, а також виставки «Москва — Берлін. Берлін — Москва. 1900—1950» (1995—1996).

Член Спілки письменників СРСР (1960), член Спілки кінематографістів СРСР (1966)[6], член Спілки театральних діячів РРФСР[3] . У 1970-х — 1980-х роках жила з сім'єю в ЖБК «Радянський письменник»: Червоноармійська вулиця, будинок № 27[7][8] . З 1992 року жила в Мюнхені .

Померла 4 березня 2019 року в Мюнхені[9][2][10] .

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]
  • 1994 — Премія Фонду Олександра фон Гумбольдта в галузі німецької мови та літератури в Центральній та Східній Європі[11]
  • 1997 — Премія доктора Фрідріха Йозефа Хааса за внесок у розвиток взаєморозуміння між народами двох країн[11]
  • 2004 — Міжнародна премія Станіславського[11][12]
  • 2007 — Ніка в номінації «За внесок у кінематографічні науки, критику та освіту»[13]
  • 2015 — Білий Слон Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії «За неоціненний внесок у вітчизняне кінознавство та у зв'язку з 90-річчям від дня народження»[14]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • разом із Медведевым Б. Максим Максимович Штраух. — Москва: : Искусство, 1952. — 96 с.
  • О. Л. Книппер-Чехова в пьесах А. П. Чехова и М. Горького // Автореферат дис. на соискание учёной степени кандидата искусствоведения. — Москва: : б. и, 1956. — 19 с.
  • Ольга Леонардовна Книппер-Чехова. 1868-1959. — Москва: : Искусство, 1959. — 245 с. — (Мастера театра. Монографии)
  • Да и нет // О кино и театре последнего десятилетия / Сборник статей. — Москва: : Искусство, 1966. — 295 с.
  • Герои «безгеройного времени» // Заметки о неканонических жанрах. — Москва: : Искусство, 1971. — 239 с.
  • Бабанова // Легенда и биография. — Москва: : Искусство, 1981. — 351 с.
  • Бабанова. Легенда и биография: (взаимодействие социального и эстетического факторов в актёрском искусстве): автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора искусствоведения : 17.00.01 — театральное искусство. — М., 1982. — 47 с.
  • Ищу доброжелательный мир. Заметки о кино ГДР 70-х годов. — Москва: : Всесоюзное бюро пропаганды киноискусства, 1982. — 64 с.
  • На границе искусств // Брехт и кино. — Москва: : Искусство, 1984. — 255 с.
  • Памяти текущего мгновения // очерки, портреты, заметки. — Москва: : Советский писатель, 1987. — 365 с.
  • 7 1/2, или Фильмы Андрея Тарковского. — Москва: : Искусство, 1991. — 255 с. — 50000 прим. — ISBN 5-210-00279-9.
  • Бинокль // Заметки о России для немецкого читателя. Заметки о Берлине для российского читателя. — Москва: : Новое литературное обозрение, 2003. — 376 с. — ISBN 5-86793-222-2.
  • Blow-up, или Герои безгеройного времени — 2. М., 2003.
  • Обыкновенный фашизм / Сост.: М. Ромм, М. Туровская, Ю. Ханютин. — СПб. : Сеанс, 2006. — 300 с. — (Шедевры советского кино) — ISBN 5–901586–09–3.
  • Зубы дракона: Мои 30-е годы. М., 2015 (ISBN 978-5-17-085235-2)
  • Sergej Jutkewitsch (в соавторстве с Ханютиным Ю.). Berlin, 1968.(нім.)
  • Andrej Tarkowskij. Film als Poesie — Poesie als Film. Bonn, 1981.(англ.)
  • Tarkovsky // Cinema as poetry ; Transl. by Natasha Ward ; Ed. a. with an introd. by Ian Christie. — London; Boston: Faber a. Faber, 1989. — XXVIII, 177 с.(англ.)
  • Der gewöhnliche Faschismus. Ein Werkbuch zum Film von Michail Romm. Berlin, 2009.(нім.)
  • Vorwärts in die Vergangenheit: Russlands Sturz ins 21. Jahrhundert. Berlin: Vorwerk 8, 2016—232 с. — ISBN 9783940384706(нім.)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Сценаристка
  • 1965 — Звичайний фашизм (разом з Юрієм Ханютіним)
  • 1970 — Одна година з Козинцевим, або Сім думок про одного режисера (телевізійний; разом з Юрієм Ханютіним)
  • 1973 — Кіно та зірки — (разом з Юрієм Ханютіним, телевизионный, НРБ)
  • 1974 — Петро Мартинович та роки великого життя (разом з Юрієм Ханютіним)
  • 1975 — Про наш театр (разом з Юрієм Ханютіним)
  • 1975 — Автомобіль та трохи статистики (разом з Юрієм Ханютіним)
  • 1989 — Ненамальований автопортрет художника
  • 1992 — Художник і час. Олександр Тишлер
  • 1996 — Сентиментальний гротеск, або Художники Єврейського театру
  • 1997 — Діти Івана Кузьмича
  • 1999 — Євген Онєгін. Розділ Х
  • 2000 — МХАТ. Сни про художнє та загальнодоступне. Сон перший «…Почати життя знову…»
Консультант
Фільми за участю Туровської
  • 1984 — Tschechow in meinem Leben
  • 1997 — East Side Story
  • 2009 — Острови: Майя Туровська (телефільм)
  • 2015 — Майя Туровська. Уламки (телефільм)
  • 2016 — Сурков. Відображення
  • 2016 — Schatten des Krieges — Das sowjetische Erbe
  • 2018 — Krieg und Frieden — Deutsch-sowjetische Skizzen
  • 2018 — Frühjahr 1948
  • 2018 — Оскар

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Кичин Валерий. Прощание с Майей Туровской / Она скончалась в Мюнхене на 95-м году жизни. — 2019. — Число 6. — 3. — ISSN 1606-5484. Архівовано з джерела 21 жовтня 2020.
  3. ↑ а б Свиридова Александра. Майя Туровская как явление природы // Экран и сцена : газета. — 2016. — № 21. — Число 14 (11). Архівовано з джерела 28 вересня 2020.
  4. ↑ Дымшиц Нина. Советский в квадрате // Киноведческие записки : журнал. — С. 20—25. Архівовано з джерела 26 червня 2015.
  5. ↑ Николаевич Сергей. «При ней не полагалось врать, злословить, говорить вздор». Умерла Майя Туровская : [арх. 14 травня 2022] // Сноб : журнал. — 2019. — 7 березня.
  6. ↑ Справочник Союза кинематографистов СССР [по состоянию на 01.10.1970]. — М. : Искусство, 1971. — С. 189.
  7. ↑ Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.03.1976]. — М. : Советский писатель, 1976. — С. 625.
  8. ↑ Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.06.1985]. — М. : Советский писатель, 1986. — С. 642.
  9. ↑ Умерла Майя Туровская. colta.ru (рос.). Colta.ru. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  10. ↑ Умерла сценаристка фильма «Обыкновенный фашизм» Майя Туровская. echo.msk.ru (рос.). Эхо Москвы. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  11. ↑ а б в Turowskaja, Majaœ
  12. ↑ Страницы московской театральной жизни: Театральные новости за 7 декабря 2004 г. Архів оригіналу за 2 листопада 2007. Процитовано 11 жовтня 2021.
  13. ↑ Номинанты и лауреаты национальной кинематографической премии "Ника" за 2007 год. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  14. ↑ Кинокритики раздали «Слонов». Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туровська_Майя_Йосипівна&oldid=43002431