Турівка (Тернопільський район)
| село Турівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Підволочиська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040350190015030 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1547 |
| Населення | 725 |
| Територія | 2.740 км² |
| Густота населення | 264.6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47862 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′44″ пн. ш. 26°10′16″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 26.17111° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Підволочиськ |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4 |
| Карта | |
  Турівка | |
 Турівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ту́рівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Раніше центр сільської ради, розташований за 19 км від адміністративного центру громади й залізничної станції Підволочиськ. Дворів — 357. У зв'язку з переселенням мешканців 1948 хутір Гостра Могила виведений з облікових даних.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Населення — 712 осіб (2007); 1196 осіб (1973).
Іван Васильович Каптій — староста Турівського старостинського округу з 2016 року. [1]
Через село тече річка Вікнина, права притока Збруча.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1457.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива.
У німецько-радянській війні брало участь 63 місцеві жителі, 27 з них удостоєні урядових нагород, 23 загинули.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[3].
Є Церква святого Василія Великого (1888, кам'яна), 3 каплички.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
На території Турівки розміщена центральна садиба колгоспу ім. Лесі Українки, за яким закріплено 2,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тис. га орної землі. Колгосп у Турівці створено в жовтні 1948 року.
Виробничий напрям господарства — рільництво (зернові й технічні культури), м'ясо-молочне тваринництво.
За високі показники у виробництві тваринницької продукції у радянські часи ордена Леніна було удостоєно доярку колгоспу А. І. Олійник. Доярку А. М. Скальську, комбайнера І. Г. Косика й ланкову Є. В. Височан нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (у 1973: 12 учителів, 191 учень), Будинок культури на 265 місць, бібліотека, медичний пункт, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, відділення зв'язку, кравецька й шевська майстерні.
- артист-ілюзіоніст Степан Савка.
- У 1877—1880 роках капеланом храму святого Василія Великого в Турівці був греко-католицький священик Лев Джулинський (1847—1923), церковний письменник і видавець, патріот, книговидавець, громадський діяч.
- ↑ Що означає бути старостою округу на Тернопільщині?. yes-ternopil.com.ua (укр.). Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Мельничук Б., Уніят В. Турівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 155. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Голод А. Турівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 477. — ISBN 978-966-528-279-2.
- «Історія міст і сіл Української РСР», «Тернопільська область», Київ — 1973.
- Про населений пункт видано 1995 книжку «Турівка. Коротка історія села» (упоряд. М. Корейко, М. Костик).
- Turówka al. Torówka, wieś, powiat skałacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 653. (пол.)
