Перейти до вмісту

Тьєррі Бретон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тьєррі Бретон
фр. Thierry Breton Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 січня 1955(1955-01-15)[1][2] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
XIV округ Парижа, Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція
 Сенегал[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьінженер, підприємець, політик, бізнесмен, бізнес-директор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЦентралСупелек, ліцей Людовика Великого і Ельзаська школаd (1972) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГарвардський університет, Groupe Bulld, Lycée français de New Yorkd, Futuroscoped і Q2931402? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоFrench Academy of Technologiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат регіональної радиd, міністр фінансів Франціїd, президент і виконавчий директорd, президент і виконавчий директорd, президент[d], президент і виконавчий директорd, Європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг[7] і генеральний директор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяОновити Європу Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяпротестантизм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Тьєррі Бретон (фр. Thierry Breton; нар. 15 січня 1955, Париж) — французький підприємець, політик, європейський комісар з питань внутрішнього ринку та послуг з 1 грудня 2019 р. Міністр економіки, фінансів і промисловості Франції з 2005 до 2007 р. в урядах прем'єр-міністрів Жана-П'єра Рафарена та Домініка де Вільпена за часів президентства Жака Ширака. Був професором Гарвардської школи бізнесу. У приватному секторі обіймав посаду заступника голови та генерального директора «Groupe Bull», голови і генерального директора «Thomson-RCA» (1997–2002), голови і генерального директора «France Télécom» (2002–2005). Почесний голова як «Thomson», так і «France Telecom». Голова правління і генеральний директор міжнародної корпорації з інформаційних технологій «Atos» з 2008 по 2019 р.[8]

Походження та освіта

[ред. | ред. код]

Народився в 14-му окрузі Парижа. Його батько був державним службовцем у відомстві, відповідальному за розвиток ядерної енергетики.[9] Середню освіту здобував в «Ельзаській школі» (фр. École alsacienne) Парижа та на підготовчих курсах для Великих шкіл при Ліцеї Людовика Великого.

1979 року здобув ступінь магістра з електротехніки та інформатики в «École Supérieure d'Électricité», а згодом закінчив військовий навчальний заклад «Institut des hautes études de Défense nationale» (IHEDN).[10]

Твори

[ред. | ред. код]

Він — автор багатьох книжок про інформаційні технології та економіку і співавтор роману про кіберпростір.

  • 1984 : Softwar, The Emergence of Computer Virus as a weapon of mass destruction (укр. Поява комп'ютерних вірусів як зброї масового знищення) (La Guerre douce)), Thierry Breton – Denis Beneich, éd. Robert Laffont, Paris ; (перекладено у 25 країнах).
  • 1985 : Vatican III, The emergence of a Word made of information based Communities (укр. Поява «Word» в інформаційних спільнотах), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
  • 1987 : Netwar, The Networks War (укр. Війна мереж) (La guerre des réseaux), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
  • 1991 : La Dimension invisible, The Emergence of Information Society (укр. Виникнення інформаційного суспільства) (Le défi du temps et de l'information), Thierry Breton, éd. Odile Jacob, Paris
  • 1992 : La Fin des illusions, The end of the Geek Age (укр. Кінець доби (комп'ютерних) фанатів), Thierry Breton, Plon, Paris.
  • 1993 : Le Télétravail en France, An early description of Teleworking in France, (укр. Первісний опис телеобробки у Франції) Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
  • 1994 : Le Lièvre et la Tortue, France and The Knowledge Revolution, (укр. Франція і Революція знань) Thierry Breton – Christian Blanc, éd. Plon, Paris.
  • 1994 : Les Téléservices en France, An early description of the internet word (укр. Первісний опис текстів в Інтернеті), Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
  • 2007 : Antidette, How to reduce the over spending and major indebtness of France (укр. Як скоротити перевитрати та основну заборгованість Франції), Thierry Breton, Plon, Paris.

Визнання

[ред. | ред. код]

Бретон — офіцер ордена Почесного легіону і командор ордена «За заслуги». Він також є членом клубу «Le Siècle».[11]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2015: Премія ім. Максиміліана фон Монжела за видатні дії на користь французько-німецької співпраці, Мюнхен (Німеччина).[13]
  • 2012: Стратег року за версією видання «Les Echos»
  • 2002: Стратег року за версією «La Tribune»[10]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У шлюбі з 1982 р. з журналісткою Ніколь-Валері Баруан. Подружжя має дочку та онуків, які проживають у Берліні. Трохи розмовляє німецькою.[14]

Пограбування

[ред. | ред. код]

У липні 2019 р. Тьєррі Бретон зазнав нападу у своєму будинку у 14-му окрузі Парижа, куди пізно вночі увірвалися двоє озброєних чоловіків. В оселі на той момент, окрім самого Тьєррі, були його дружина і водій. Нападники кілька разів ударили кожного з них, після чого замкнули людей у туалеті. Потерпілим вдалося за кілька годин відчинити замкнені двері та викликати поліцію. Зловмисники викрали коштовності, зокрема браслет вартістю близько 40 000 євро, а також близько 1 000 євро готівкою.[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Babelio — 2007.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://ec.europa.eu/commission/commissioners/sites/comm-cwt2019/files/commissioner_declarations/declaration-of-interests-breton_fr_0.pdf
  4. ↑ https://www.seneweb.com/news/Societe/thierry-breton-enquete-sur-le-patron-fra_n_437758.html
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ The Commissioners | 2019-2024
  8. ↑ Atos on Forbes Global 2000 list. Forbes. May 2015. Процитовано 10 грудня 2019.
  9. ↑ Caroline Chaumont (3 травня 2005), The Rescuer European Voice.
  10. ↑ а б Biography of Thierry Breton. whoswho.fr/ (French) . 26 березня 2015.
  11. ↑ Frédéric Saliba, 'Le pouvoir à la table du Siècle', in Stratégies, issue 1365, 14 April 2005, p. 49 [1] [Архівовано 2021-03-10 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Della Bradshaw (July 11, 2007), French finance minister heads for Harvard Financial Times.
  13. ↑ Ehrung für Bildungsminister Dr. Ludwig Spaenle und Frankreichs Finanzminister a.D. Thierry Breton. Bayerischer Landtag (German) . Bavarian State Parliament. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Лаура Каялі (4 грудня 2019 р.), Thierry Breton: High-speed commissioner Politico Europe.
  15. ↑ У центрі Парижа пограбували та побили екс-міністра економіки, Інтерфакс-Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тьєррі_Бретон&oldid=43905582