Очікує на перевірку

Тєнякова Наталія Максимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тєнякова Наталія Максимівна
Наталья Максимовна Тенякова
Народилася3 липня 1944(1944-07-03)[1] (80 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьактриса театру і кіно
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
ЗакладВеликий драматичний театр імені Георгія Товстоногова
Роки діяльностіз 1965 року
У шлюбі зДодін Лев Абрамовичd і Юрський Сергій Юрійович
ДітиЮрська Дар'я Сергіївнаd
IMDbnm0855206
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
Заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації Золота маска

Наталія Максимівна Тєнякова (за паспортом — Юрська) (рос. Наталья Максимовна Тенякова; 3 липня 1944(19440703), Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру, кіно, озвучування і дубляжу. Заслужена артистка РРФСР (1982). Народна артистка Росії (1994). Лауреат театральних премій «Золота маска» (1995) та ім. Станіславського (2005).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

У 1965 році закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (курс Б.В. Зона).

З 1965 року — актриса Ленінградського театру імені Ленінського комсомолу, де дебютувала у ролі Поллі в спектаклі «Тригрошова опера» Б. Брехта.

З 1967 року — актриса Ленінградського Великого драматичного театру. Там вона зіграла Аглаю у виставі Г. Товстоногова «Ідіот» з Інокентієм Смоктуновським в головній ролі.

З 1979 року — ведуча актриса Московського Державного академічного театру імені Моссовєта.

З 1989 року за запрошенням режисера Олега Єфремова — актриса Московського Художнього театру імені Чехова.

З 1994 року співпрацює з театром «Школа сучасної п'єси».

Актриса глибокого драматичного таланту, а також яскрава виконавиця характерних і комедійних ролей. Перша роль у кінематографі — Ліда Рязаева у фільмі «Старша сестра» (1966) реж. Г. Натансона. Роботи у ккартині «Зелена карета» (1967, Варвара Асенкова; реж. Ян Фрід) і комедії «Любов і голуби» (1984, баба Шура; реж. В. Меньшов) принесли актрисі великий глядацький успіх.

Одна з останніх поточних робіт в кіно — роль у картині про момент становлення покоління шістдесятників «Француз» (2019, Марія Кирилівна Обрєзкова, реж. А. Смирнов), яка стала помітною подією в Росії. Робота Н. Тєнякової номінована на Премію «Ніка» за найкращу жіночу роль другого плану за 2019 рік[2].

Член Спілки театральних діячів РФ (1965).

Родина

[ред. | ред. код]

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Велика котяча казка» (1965, телеспектакль, Аліса)
  • «Брати Ріко» (1965, фільм-спектакль)
  • «Перше кохання» (1965, телеспектакль, Зінаїда Засекіна)
  • «Кораблі в Ліссі» (1965, фільм-спектакль; епізод)
  • «Смаглява леді сонетів» (1966, телеспектакль, смаглява леді)
  • «Старша сестра» (1966, Лідія, молодша сестра; реж. Г. Натансон)
  • «Зелена карета» (1967, Варвара Асенкова; реж. Ян Фрід)
  • «Наші знайомі» (1968, Антоніна Старосєльська)
  • «Гроза над Білою» (1968, Саша)
  • «Квітень» (1969, телеспектакль)
  • «Смерть Вазір-Мухтара» (1969, телеспектакль; Ленхен, дружина Булгаріна)
  • «Терміново потрібне сиве волосся» (1970, телеспектакль, Наташа)
  • «Де тонко, там і рветься» (1971, телеспектакль, Віра Миколаївна)
  • «Фієста» (1971, телеспектакль, реж. Сергій Юрський, «Ленінградське телебачення»)
  • «Олександр Дем'яненко. Сторінки незіграного» (1975, фільм-концерт)
  • «Троїл і Крессіда» (1975, телеспектакль, Крессіда)
  • «Дружина» (1977, телеспектакль, Наталія Гаврилівна)
  • «Пограбування опівночі» (1978, телеспектакль, дружина, заступник директора)
  • «Полковник Шабер» (1978, телеспектакль; графиня Ферро)
  • «Бал» (1979, телеспектакль)
  • «Версія» (1980, телеспектакль, Люба Менделєєва, „Прекрасна Дама“)
  • «Дядечків сон» (1981, телеспектакль, Марія Олександрівна Москальова)
  • «Алі-Баба і сорок розбійників» (1983, Фатіма)
  • «Піч на колесі» (1985, телеспектакль, Єфросинія Сидорівна, телятниця)
  • «Любов і голуби» (1984, баба Шура; реж. В. Меньшов)
  • «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Пожежа» (1985, Євдокія Матвіївна Стольникова, завбазою)
  • «Театр І. С. Тургенєва» (1986, телеспектакль, сценарист)
  • «І світло у темряві світить» (1988, телеспектакль, Олександра Іванівна Коховцева, сестра Марії Іванівни; реж. М. Козаков)
  • «Кабала святош» (1988, телеспектакль, Мадлена Бежар)
  • «Вдовий пароплав» (1989, телеспектакль, Панька Зикова; реж. Г. Яновська)
  • «Лебедина пісня» (1990, телеспектакль, Коробочка)
  • «Чернов/Chernov» (1990, Таня, дружина Чернова (немає в титрах)
  • «Гравці-XXI» (1993, телеспектакль, покоївка; реж. Сергій Юрський)
  • «Одруження» (1997, телеспектакль, Фекла Іванівна)
  • «Чехов и Ко» (1998, Даша, своячка Стрижина)
  • «Ретро» (2002, телеспектакль, Діана Володимирівна Барабанова)
  • «Різдвяні мрії» (2002, телеспектакль)
  • «Ця пікова дама» (2003, телеспектакль, Анна Федорівна)
  • «Ліс» (2004, телеспектакль, Раїса Павлівна Гурмижська)
  • «Випадок з доктором Лекрін» (2004, телеспектакль, доктор Леннікова)
  • «Батьки і діти» (2008, Аріна Власівна (мати Базарова); реж. А. Смирнова)
  • «З приводу Лисої співачки...» (2009, телеспектакль, реж. Сергій Юрський)
  • «Стільці» (2010, телеспектакль, реж. Сергій Юрський)
  • «Француз» (2019, Марія Кирилівна Обрєзкова; реж. А. Смирнов) та ін.

Театральні роботи

[ред. | ред. код]

(російською)[3] Ленинградский театр имени Ленинского комсомола:

  • 1965 — «Трёхгрошовая опера» Б. Брехта — Полли Пичем
  • 1966 — «Дни нашей жизни» Л. Андреева — Оль-Оль

БДТ:

  • «Идиот» по роману Ф.М. Достоевского; режиссёр Г. А. Товстоногов — Аглая
  • 1967 — «Лиса и виноград» Г. Фигейредо; режиссёр Г. А. Товстоногов — Клея
  • 1968 — «Два театра» Е. Шанявского; режиссёр Э. Аксер — Лизелотта
  • 1970 — «Счастливые дни несчастливого человека» А. Арбузова; режиссёр Ю. Е. Аксёнов — Настя
  • 1971 — «Выпьем за Колумба!» Л. Жуховицкого; режиссёры Г. А. Товстоногов и Ю. Е. Аксенов — Галя
  • 1972 — «Ревизор» Н. В. Гоголя; режиссёр Г. А. Товстоногов — Мария Антоновна
  • 1974 — «Мольер» М. А. Булгакова; режиссёр С. Ю. Юрский — Арманда Бежар
  • 1975 — «Три мешка сорной пшеницы» В. Ф. Тендрякова; режиссёр Г. А. Товстоногов — Вера
  • 1976 — «Фантазии Фарятьева» Аллы Соколовой; режиссёр С. Ю. Юрский — Александра
  • 1977 — «Дачники» М. Горького; режиссёр Г. А. Товстоногов — Юлия Суслова
  • 1978 — «Жестокие игры» А. Арбузова — Маша

Театр им. Моссовета:

  • 1979 — «Тема с вариациями» С. Алешина — Любовь Сергеевна
  • 1979 — «Братья Карамазовы» по Ф. Достоевскому — Грушенька
  • 1980 — «Если буду жив» С. Коковкина — Софья Андреевна Толстая
  • 1980 — «Правда хорошо, а счастье лучше» А. Островского — Поликсена
  • 1980 — «Версия» А. Штейна — Любовь Дмитриевна Блок
  • 1983 — «Печка на колесе» Н. Семеновой — Фрося
  • 1983 — «Гедда Габлер» Генрика Ибсена — Гедда Габлер
  • 1984 — «Вдовий пароход» И. Грековой, П. Лунгина — Панька
  • 1987 — «Орнифль, или Сквозной ветерок» — мадмуазель Сюпо

Московский художественный театр им. А.П. Чехова:

  • 1989 — «Кабала святош» М. Булгакова — Мадлена Бежар
  • 1989 — «Московский хор» Л. Петрушевской — Катя
  • 1990 — «Вишневый сад» А. Чехова — Раневская
  • 1991 — «Трагики и комедианты» В. Арро. Режиссер: Николай Скорик — Ирина
  • 1991 — «Красивая жизнь» Ж. Ануя. Режиссер: Виталий Ланской — графиня Эрминия
  • «Блаженный остров» Н. Кулиша — Секлетея Семёновна
  • «После репетиции» И. Бергмана — Ракель
  • 1994 — «Новый американец» А. Марьямова по С. Довлатову. Режиссер: Петр Штейн — Тася
  • 1997 — «Женитьба» Н. Гоголя — Фекла Ивановна
  • 1998 — «Рождественские грёзы» Н. Птушкиной. Режиссер: Петр Штейн — Татьяна
  • 2002 — «Ретро» А. Галина. Режиссер: Андрей Мягков — Диана Владимировна Барабанова
  • 2003 — «Нули» Павла Когоута, Режиссер: Ян Буриан (Чехия) — Анча
  • 2004 — «Лес» А. Островского. Режиссер: Кирилл Серебренников — Гурмыжская
  • 2009 — «Дыхание жизни» Дэвида Хэйра. Режиссер: Елена Невежина — Фрэнсис Бил

«Школа современной пьесы»:

  • 1994 — «Стулья» Э. Ионеско (режиссер Сергей Юрский) — Лавей
  • 2000 — «Провокация» Игоря Вацетиса (режиссер Сергей Юрский) — Валентина Корнеевна

Театр им. Е. Вахтангова:

  • 2003 — «Фредерик, или Бульвар преступлений» Э. Шмитта. Режиссер: Николай Пинигин — Мадам Жорж

Театр «Модернъ»:

  • 2007 — «Дядюшкин сон» по Ф. Достоевскому. Режиссер: Борис Щедрин — Марья Александровна Москалёва

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Номинанты "НИКА-33". Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  3. ↑ [Біографія та театральні роботи на Кино-Театр.ру (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 4 вересня 2020. Біографія та театральні роботи на Кино-Театр.ру (рос.)]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тєнякова_Наталія_Максимівна&oldid=39895606