Перейти до вмісту

Тілесний інтелект

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тілесний  інтелект (ТІ; англ. body intelligence, BQ) — це сукупність знань про тіло та його природу, тілесні навички та здібності людини, вміння усвідомлено керувати своїм тілом для якісного тілесного буття, використовуючи когнітивні механізми.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Тілесний інтелект є інтегральною характеристикою, що свідчить  про форми зв'язку суб'єкта з  самим собою та зовнішнім світом. Поняття тілесного інтелекту ще не дуже поширене  в науці.  Але воно знаходитися в тісному взаємозв'язку з такими поняттями як «тіло людини», «тілесність», «образ тіла», «тілесне Я», «тілесна усвідомленість», що описують різні    соматичні  і психосоматичні аспекти особистості, рівень їхньої усвідомленості та розвиненості у людини.

Перше тлумачення «тілесного Я» в психічній  структурі  пов'язано з ім'ям американського філософа і психолога В. Джеймса.  Початок системного аналізу тілесності   був закладений в роботах представників психоаналітичної школи 3. Фрейда,  зокрема, учнем Фрейда В.Райхом[1],  а також тілесно-орієнтованими психотерапевтами: О. Лоуеном,  Ф. Александером,[en] М. Фелденкрайзом.

Тілесність і тілесна компетентність стали предметом дослідження в працях   Г. Гарднера, Ю. Джендліна[2], С. Фішера[3], Т. Ханни, В. Нікітіна,  Т. С. Леві[4],  М. Сандомірського,  Н.Медведєвої[5], Т.Хомуленко[6], О. Гомілко[7].

Властивості, які відносяться до  тілесного інтелекту, опосередковано  інтегровані в поняттях «сенсомоторного»  інтелекту Ж. Піаже[8], «біологічного» інтелекту Р. Айзенка[9], «тілесно-кінестетичного» інтелекту  Г. Гарднера[10], «теорії тріумвірату інтелекту» Р. Стернберга,  «кристалізованого» інтеллекту Р. Кэттела,  «теорії навиків» К.Фішера[11],  в результатах когнітивних досліджень А. Стаатса і функціонально-рівневому підході в теорії інтелекту Б. Ананьєва[12], у підході до  інтелекту як форми організації ментального  досвіду М. Холодної[13].

Тілесно-кінестетичний інтелект в структурі множинного інтелекту Г. Гарднера

[ред. | ред. код]

Говард Гарднер — американський психолог, автор теорії множинного інтелекту,(1983г.) висунув ідею про існування восьми різних видів інтелекту, які є у кожної людини і знаходяться на різних рівнях розвитку.

На думку автора, критеріям інтелекту відповідає лінгвістичний, музичний, логікоматематичний, просторовий, тілесно-кінестетичний, внутрішньоособовий і міжособовий інтелекти.

Аналізуючи, зокрема, тілесно-кинестетічеський інтелект, Г.Гарднер,  відзначав: «Варто звернути увагу, що останнім часом психологи виявили тісний зв'язок між володінням тілом і здатністю задіювати когнітивні механізми. Тепер все більше вчених схиляються до думки, що необхідно вивчати як когнітивні аспекти, так і нейропсихологичніе підґрунтя  тілесних навичок. Разом з тим все частіше проводяться аналогії між процесом мислення і «споконвічно» тілесними навичками».

Інтелект тіла, тілесний інтелект як наукове поняття пропонується багатьма сучасними дослідниками. 

У 2009 році Алехандо Ллерас [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.], доктор філософії  в галузі психології в університеті штату Ілінойс, і Лора Томас, доктор філософії в галузі психології в університеті Вандербільта, доводять, що рух тіла впливає на глибокі думки і здатність вирішувати складні проблеми. Дослідження Ллерас і Томас демонструють, що тіло  головним чином є частиною нашого розуму.

Професор Флорін Ванса[14] (Румунія) визначає  тілесний інтелект  як здатність організму пристосовуватися до нових викликів внутрішнього і зовнішнього середовища шляхом сприйняття і усвідомлення сигналів тіла та за допомогою конкретних способів реагування. Автор розробляє і  апробовує методику  тестування тілесного інтелекту. 

Джим Гевін, доктор філософських наук, професор прикладних гуманітарних наук в Університеті Конкордія вважає, що інтелект тіла має три головиних складових:  як ви усвідомлюєте  власне тіло, якими знаннями про тіло ви володієте  та що ви насправді робите для свого тіла. (“Body intelligence: a guide to self-attunement”)[15].

Розмарі Андерсон з Sofia University (USA) також пропонує власну шкалу для вимірювання тілесного інтелекту  у своєму дослідженні «Body Intelligence Scale: Defining and Measuring the Intelligence of the Body»[16].


Стів Сісголд (США), автор книги «Інтелект усього тіла», говорить про важливість тілесного інтелекту в комунікації і управлінні,  що тілесний інтелект  може суттєво вплинути на успіх у бізнесі[17].

На думку  української дослідниці тілесного інтелекту психолога О. Сілютіної, «багатовекторність визначень суті інтелекту, що існують в науці, когнітивно орієнтованих психологічних теорій, спрямованих на дослідження  інтелекту, дозволяє виділити  тілесний інтелект, як окрему категорію. Тілесний інтелект у взаємозв'язку з соціальним і емоційним інтелектами   характеризують  рівень розвитку особистості, тілесне, психічне і духовне здоров'я  людини, її ресурсні можливості і визначають  її поведінку в соціумі»[18].


Структурні складові тілесного інтелекту

[ред. | ред. код]

До структурних складових тілесного інтелекту  дослідники відносять: сприйняття тіла; знання і усвідомлення тіла; розуміння тіла; ставлення до тіла; управління тілом. 

Тілесний інтелект дає можливість  визначити, наскільки людина може задіювати когнітивні механізми, щоб забезпечити собі більш гармонійне і ефективне перебування в тілі, щоб розвивати свої тілесні навички на користь своєї особистості.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Райх В. Анализ личности / В. Райх. - М.: КСП; СПб. : Ювента, 1999. -333 с.
  2. ↑ Джендлин Ю. Фокусирование: Новый психотерапевтический метод работы с переживаниями / Ю. Джендлин; [Пер. с англ. А. С. Ригина]. - М.: Независимая фирма "Класс", 2000. -448 с.
  3. ↑ Fisher, S. Development and structure of the body image. Vol. 1 / S. Fisher. – Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1986.
  4. ↑ Леви Т. С. Отношение к телу в структуре самоотношения / Т. С. Леви// Материалы международной заочной научно-практической конференции «Психология телесности: теоретические и практические исследования». – Пенза : ПГПУ им.В. Г. Белинского, 2008.
  5. ↑ Медвєдєва Н.С. Проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині і суспільстві : автореферат дис. на здобуття наукового ступеню канд. філос. наук за спец. 09.00.03 – «соціальна філософія і філософія історії» / Н.С. Медвєдєва. – К., 2005.
  6. ↑ Хомуленко Т.Б., Крамченкова В.А. Методика проективної діагностики тілесного Я. / Науковий вісник Херсонського держуніверситету. -2016.- том 5.- с.39-45.
  7. ↑ Гомілко О.Є. Феномен тілесності : дис... д-ра філос. наук: 09.00.04 / О.Є. Гомілко; НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. – К., 2007. – 420 с.
  8. ↑ Пиаже Ж. Психология интеллекта/Перевод: А.М.Пятигорский СПб.,2003.// Электронная публикация:Центр гуманитарных технологий.-20.10.2010.URL: https://gtmarket.ru/laboratory/basis/3252 [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 111–131.
  10. ↑ Гарднер Г. Структура разума. Теория множественного интеллекта /Г. Гарднер. - М.: ООО «И.Д. Вильямс », 2007. - 512 с.
  11. ↑ Fischer К.W. (1980). A theory of cognitive development: The control and construction of hierarchies of skills. // Psychological Review. V. 87 (6). P. 477-531.
  12. ↑ Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – CTO.: Питер, 2001.
  13. ↑ Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. – СПб.: Питер, 2002.
  14. ↑ VANCEA F. THE BODY INTELLIGENCE - DESCRIPTION AND MEASUREMENT/ http://www.afahc.ro/ro/afases/2017/33-M&H-VanceaFlorin.pdf [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Gavin Jim , “Body intelligence: a guide to self-attunement”, 19.10.2010 ahttps://www.ideafit.com/mind-recovery/body-intelligence-a-guide-to/
  16. ↑ Anderson Rosemarie «Body Intelligence Scale: Defining and Measuring the Intelligence of the Body» THE HUMANISTIC PSYCHOLOGIST, 34(4), 357–367 https://sofia.academia.edu/RosemarieAnderson [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Sisgold Steve, «Whole Body Intelligence», 2015р. https://wholebodyintelligence.com/products [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Сілютіна О. До проблеми визначення сутності тілесного інтелекту особистості / ISSN 2410‐3527 (online). Психологія і особистість. 2019. № 1 (15)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – CTO.: Питер, 2001.
  • Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 111–131.
  • Гарднер Г. Структура разума. Теория множественного интеллекта /Г. Гарднер. - М.: ООО «И.Д. Вильямс », 2007. - 512 с.
  • Гомілко О.Є. Феномен тілесності : дис... д-ра філос. наук: 09.00.04 / О.Є. Гомілко; НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. – К., 2007. – 420 с.
  • Джендлин Ю. Фокусирование: Новый психотерапевтический метод работы с переживаниями / Ю. Джендлин; [Пер. с англ. А. С. Ригина]. - М.: Независимая фирма "Класс", 2000. -448 с.
  • Леви Т. С. Отношение к телу в структуре самоотношения / Т. С. Леви// Материалы международной заочной научно-практической конференции «Психология телесности: теоретические и практические исследования». – Пенза : ПГПУ им.В. Г. Белинского, 2008.
  • Лоуэн А. Психология тела: биоэнергетический анализ тела / А. Лоуэн [Пер, с англ. С. Коледа]. – М. : Институт Общегуманитарных Исследований, 2000. – 256 с.
  • Медвєдєва Н.С. Проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині і суспільстві : автореферат дис. на здобуття наукового ступеню канд. філос. наук за спец. 09.00.03 – «соціальна філософія і філософія історії» / Н.С. Медвєдєва. – К., 2005.
  • Пиаже Ж. Психология интеллекта/Перевод: А.М.Пятигорский СПб.,2003.// Электронная публикация:Центр гуманитарных технологий.-20.10.2010.URL: https://gtmarket.ru/laboratory/basis/3252 [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Райх В. Анализ личности / В. Райх. - М.: КСП; СПб. : Ювента, 1999. -333 с.
  • Сілютіна О. До проблеми визначення сутності тілесного інтелекту особистості / ISSN 2410‐3527 (online). Психологія і особистість. 2019. № 1 (15)
  • Фельденкрайз М. Осознавание через движение. Оздоровительные движения для личностного роста / М. Фельденкрайз. -Москва: Институт Общегуманитарных исследований, 2001. -223 с.
  • Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. – СПб.: Питер, 2002.
  • Хомуленко Т.Б., Крамченкова В.А. Методика проективної діагностики тілесного Я. / Науковий вісник Херсонського держуніверситету. -2016.- том 5.- с.39-45.
  • Anderson Rosemarie «Body Intelligence Scale: Defining and Measuring the Intelligence of the Body» THE HUMANISTIC PSYCHOLOGIST, 34(4), 357–367 https://sofia.academia.edu/RosemarieAnderson [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Fischer К.W. (1980). A theory of cognitive development: The control and construction of hierarchies of skills. // Psychological Review. V. 87 (6). P. 477-531.
  • Fisher, S. Development and structure of the body image. Vol. 1 / S. Fisher. – Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1986.
  • Gavin Jim , “Body intelligence: a guide to self-attunement”, 19.10.2010 ahttps://www.ideafit.com/mind-recovery/body-intelligence-a-guide-to/
  • Mehling WE, Gopisetty V, Daubenmier J, Price CJ, Hecht FM, & Stewart A (2009). Body awareness: construct and self-report measures. PloS one, 4(5)e5614.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тілесний_інтелект