Тілопо золотолобий
| Тілопо золотолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Золотолобий тілопо (Берлінський зоопарк)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus aurantiifrons Gray, 1858 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо золотолобий[2] (Ptilinopus aurantiifrons) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм, самчики вирізняються лише дещо тьмянішим забарвленням лоба.
Голова темно зелена, на лобі і обличчя золотисто-жовта пляма. Шия темно-сіра, верхня частина тіла зелена. Крила темно-зелені з пурпуровим і бірюзовим відтінком, покривні пера з оливковим відтінком. Спина і верхні покривні пера хвоста зеленувато-оливкові, стернові пера зелені.
Підборіддя і горло білі, груди темно-сірі. Нижня частина тіла зеленувато-оливкові, боки дещо тьмяніші, гузка світліша. Нижні покривні пера хвоста лимонно-жовті, поцятковані темно-зеленими плямами. Очі червоні або оранжеві з блакитним внутрішнім кільцем.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Золотолобі тілопо мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах, зокрема на островах Ару, Япен, островах Західного Папуа і островах Д'Антркасто. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, саванах і парках. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus aurantiifrons. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |