Тілопо маріанський
| Тілопо маріанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Маріанські тілопо (Зоопарк Сан-Дієго)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus roseicapilla (Lesson, 1831) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо маріанський[2] (Ptilinopus roseicapilla) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Північних Маріанських Островах, раніше також були поширені на Гуамі. Є символом Північних Маріанських Островів.
Середня довжина самця становить 23,4-24 см, самиці — 24 см, середня вага 92 г. Довжина хвоста становить 67-79 мм, довжина крил 12,3-12,6 см, довжина дзьоба 13 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і груди сріблясто-сірі, на лобі і тімені пурпурово-рожева пляма. Верхня частина тіла зеленувата, нижня частина тіла райдужна, пурпурово-зеленувато-фіолетова. Дзьоб темно-зелений, восковиця частково покрита пір'ям.
Маріанські тілопо мешкають на островах Сайпан, Тініан, Рота[en] і Агуїгуан[en]. Раніше траплялися також на Гуамі, однак нині вимерли. Однак маріанські тілопо регулярно трапляються на Гуамі, імовірно, прилітаючи туди з острова Рота. Маріанські тілопо живуть в тропічних і мангрових лісах. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів, сцевол, цеструмів Premna obtusifolia, інтродукованого Momordica charantia. Шукають їжу на деревах або на землі. Гніздяться протягом всього року з піком у квітні-липні. Гніздо явліє собою пласку слатформу, зроблену з хмиху, що розміщується на висоті в середньому 2,8 м над землею. В кладці одне яйце.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Їм загрожує передусім поява на островах інвазивої змії бурої бойги. Внаслідок її хижацтва популяція Гуаму вимерла в 1984 році. Крім Гуаму. бура бойга населила також Сайпан, Тініан і Роту. За оцінками дослідників, популяція маріанського тілопо становить від 10 до 20 птахів. Уряд проводить заходи з викорінення бурої бойги. В 1993 році розпочалася програма по відновленню популяції маріанських тілопо у неволі.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus roseicapilla. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |