Тімон Велленройтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тімон Велленройтер
Особисті дані
Народження 3 грудня 1995(1995-12-03)[1][2][3] (28 років)
  Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Нідерланди «Феєнорд»
Номер 22
Юнацькі клуби
2002—2005
2005—2007
2007—2009
2009—2010
2010—2013
2013—2014 		Німеччина «Булахер»
Німеччина «Баєртайм»[en]
Німеччина «Дурлах» (Ауе)
Німеччина «Асторія» (Вальдорф)
Німеччина «Карлсруе»
Німеччина «Шальке 04»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2017 Німеччина «Шальке 04 II» 25 (-33)
2014–2017 Німеччина «Шальке 04 » 8 (-10)
2015–2016 →  Іспанія «Мальорка» 33 (-33)
2017–2020 Нідерланди «Віллема II» 69 (-129)
2020– Бельгія «Андерлехт» 23 (-20)
2021–2022 →  Нідерланди «Віллема II» 31 (-52)
2022– →  Нідерланди «Феєнорд» 4 (-6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2015 Німеччина Німеччина (U-20) 1 (-1)
2015–2016 Німеччина Німеччина (U-21) 10 (-5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 лютого 2023.

Тімон Велленройтер (нім. Timon Wellenreuther; 3 грудня 1995, Карлсруе) — німецький футболіст, воротар бельгійського клубу «Андерлехт», який виступає на правах оренди за нідерландський «Феєнорд». Виступав за молодіжну збірну Німеччини.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Тімон розпочинав свою кар'єру у скромних німецьких клубах. З 2010 до 2013 року він займався в системі клубу «Карлсруе»[4]. У 2014 році відбувся його перехід у «Шальке 04»[5]. Першу половину сезону молодий голкіпер провів у другій команді[6] та непогано там себе проявив. У січні 2015 року через травми воротарів головної команди Велленройтера було переведено до першого складу клубу[7].

Тімон Велленройтер під час виступів за «Мальорку». 2016 рік.

3 лютого у першому таймі матчу з «Баварією» основний воротар Фабіан Гіфер отримав травму, і другий ігровий відрізок «Шальке» грав уже з Тімоном у воротах. У своєму дебютному матчі він пропустив один гол, проте зробив свій внесок у підсумкову нічию 1:1[8]. Наступну зустріч чемпіонату проти менхенгладбахської «Боруссії» Велленройтер почав з перших хвилин і відіграв «насухо», чим допоміг команді виграти 1:0[9].

18 лютого він дебютував у Лізі чемпіонів, вийшовши у стартовому складі на матч 1/8 фіналу проти мадридського «Реала» (0:2)[10]. Таким чином, у віці 19 років і 77 днів Тімон став наймолодшим німецьким воротарем, який виходив на поле в матчі Ліги чемпіонів[11].

25 червня 2015 року Велленройтера було віддано в оренду на один рік у іспанську «Мальорку»[12]. У новій команді відразу став основним воротарем, зігравши 33 матчі Сегунди.

23 травня 2017 року воротар перейшов до нідерландського «Віллема II», де провів три сезони. 2019 року став з командою фіналістом Кубка Нідерландів. Після закінчення сезону 2019/20 він оголосив, що влітку хоче залишити клуб[13].

5 червня 2020 року було оголошено про перехід німця у бельгійський «Андерлехт». Воротар дебютував у Лізі Жюпіле 4 жовтня 2020 року у гостьовому матчі проти «Брюгге», вийшовши в перерві при рахунку 1:0 на заміну замість травмованого Гендріка Ван Кромбрюгге. Матч закінчився перемогою господарів із рахунком 3:0. На початку сезону 2021/22 років ван Ван Кромбрюгге відновився і Велленройтер втратив місце в основі. В результаті він був відданий в оренду своєму старому клубу «Віллему II» на решту сезону[14]. Велленройтер провів там 31 з можливих 33 ігор чемпіонату та одну кубкову гру і у шести іграх він не пропустив жодного голу.

16 серпня 2022 року перейшов на правах оренди в іншу місцеву команду, в роттердамський «Феєнорд»[15], але тут став дублером Джастіна Бейло. Лише у лютому 2023 року Бейло отримав серйозну травму, завдяки чому німець зумів дебютувати за команду і стати основним воротарем.

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]
Тімон Велленройтер у молодіжній збірній Німеччини. 2016 рік.

У березні 2015 року Велленройтера вперше було запрошено до збірної Німеччини до 20 років[16]. 21 квітня 2015 року він провів свій єдиний матч за цю команду у товариському матчі проти однолітків з Італії (1:2). Він також брав участь у молодіжному чемпіонаті світу того року, але був дублером Марвіна Швабе і на поле не виходив протягом усього турніру.

Згодом у 2015—2016 роках грав за молодіжну збірну Німеччини, провівши 10 ігор[17].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Тимона — Інго — німецький політик, депутат Бундестагу (2002—2021), а також президент футбольного клубу «Карлсруе» (2010—2020)[18][19].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Феєнорд»
Особисті
  • Гравець місяця у «Феєнорді»: лютий 2024[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ Timon Janis Wellenreuther (German) . FC Schalke 04. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  5. ↑ TIMON WELLENREUTHER: Sohn vom KSC-Boss zur Probe bei Schalke 04 (German) . Bild.de. 27 березня 2013. Процитовано 18 липня 2017.
  6. ↑ U19 startet in die Vorbereitung (German) . FC Schalke 04. 7 липня 2013. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  7. ↑ Sam läuft mit der 18 auf, Giefer trägt die 34 (German) . FC Schalke 04. 2 липня 2014. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  8. ↑ Match report. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  9. ↑ Tranquillo Barnetta schießt S04 zum Sieg (German) . FC Schalke 04. 6 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  10. ↑ Niederlage gegen Real Madrid: S04 unterliegt 0:2 (German) . FC Schalke 04. 18 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  11. ↑ Jüngster deutscher Torwart der CL-Geschichte. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
  12. ↑ S04 verleiht Timon Wellenreuther an den RCD Mallorca. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  13. ↑ Keeper Wellenreuther verlässt Willem II. kicker (de-DE) . Процитовано 27 лютого 2023.
  14. ↑ Wellenreuther keert tijdelijk terug (нід.). Willem II. 18 серпня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  15. ↑ Doelman Wellenreuther op huurbasis naar Feyenoord (нід.). feyenoord.nl. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.
  16. ↑ Mit Wellenreuther gegen Polen und die Tschechische Republik. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  17. ↑ Timon Wellenreuther - Spielerprofil. DFB Datencenter (нім.). Процитовано 27 лютого 2023.
  18. ↑ Ingo Wellenreuther: KSC wird sich voll reinhauen (German) . FC Schalke 04. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  19. ↑ Vertrag für Sohn von Ingo Wellenreuther bei Schalke 04 (German) . PZ-News. 30 травня 2014. Архів оригіналу за 4 June 2014. Процитовано 18 липня 2017.
  20. ↑ Feyenoord wint KNVB-beker, wedstrijd twee keer gestaakt wegens vuurwerk. NU.nl (нід.). 21 квітня 2024. Процитовано 22 травня 2024.
  21. ↑ FEYENOORD WINT JOHAN CRUIJFF SCHAAL XXVIII NA PENALTY'S (нід.). Футбольна федерація Нідерландів. 4 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  22. ↑ Timon Wellenreuther verkozen tot Speler van de Maand februari (нід.). Офіційний сайт ФК «Феєнорд». 12 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Профіль на офіційному сайті ФК «Феєнорд» (нід.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тімон_Велленройтер&oldid=43749370