Тіона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіона

Тіона, також Фіона (грец. Θυώνη) — ім'я Семели після того, як Діоніс переселив її з підземного царства на Олімп і зробив безсмертною. Пояснення різниці між ними полягає в тому, що "Семела" є смертної формою матері бога, тоді як "Тіона" - Семела після її обожнення (тобто перетворення в богиню) Діонісом, який привів її на Олімп, забравши її у Аїда. Деякі автори розповідають міф про Семеле під ім'ям Тіона, тому двох персонажів важко відрізнити один від одного.

Перші докази незалежного вираження міфу про Тіону можна знайти у Сапфо[1] та Піндара[2].

Згідно з переважаючою традицією, Зевс є батьком їхньої дитини Діоніса, іноді його місцями називають Нісом[3], який, ймовірно, ідентичний вихователю Діоніса Нісу.

За словами Павсанія, Діоніс спускається через Алкіонське озеро біля Лерни в підземний світ, щоб врятувати свою покійну матір Семелу. Оскільки він не знає точне місце розташування входу в підземний світ, він запитує у провідника Полімнуса напрямок[4]. Гігін далі повідомляє, що вождь на ім'я Гіполіпн погоджується зробити це тільки в обмін на сексуальні послуги. Діоніс клянеться, що, якщо він поверне свою матір, він внесе необхідну плату. Однак після повернення позикодавець тим часом помер, що не завадило Діонісу зробити необхідне служіння за допомогою фігового дерева відповідної форми[5].

Тіона іноді з'являється як годувальниця Діоніса[6]. Від Тіони, як матері або як годувальниці, його прозвали Тіонідасом[7], або Тіоней для латинських авторів[8][9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sappho, Fragment 17, 10. In: Eva-Maria Voigt: Grammatik zu Sappho und Alkaios Akademie-Verlag, Berlin 1957.
  2. Pindar, Pythien 3, 98f.
  3. Cicero, De natura deorum 3, 58.
  4. Pausanias 2, 37, 5.
  5. Hyginus, De astronomia 2, 5.
  6. наприклад Panyassis, Fragment 5.
  7. Hesychios, Θυωνίδας
  8. Горацій, Carmina 1, 17, 23.
  9. Овідій, Метаморфози 4, 13.

Література

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Emmy Patsi-Garin: «Επίτομο λεξικό Ελληνικής Μυθολογίας», εκδ. οίκος Χάρη Πάτση, Αθήνα 1969

Посилання

[ред. | ред. код]